Так прудко мить наздоганяє іншу.
У круговерті днів минає вік.
Усе минає. І життєву нішу
Наповнює справ добрих і невдалих лік.

Танцює вальс на водяному плесі
Сп’яніла пахощами комашня.
А у дзвінкім та чистім піднебессі
Луна симфонія пташина голосна.

Заплутавсь вітер неслухняно в травах.
Знов ген помчав, не стишує ходи.
Джміль і бджола
В «нектарних» літніх справах
Хитають врізнобіч квіткові пелюстки.

Мандрівку літо вершить свою пішу,
Бо проситься вже осінь на поріг.
Так прудко мить наздоганяє іншу.
І в кучерях давно блукає білий сніг…

11.07.2002.