…Наперекір усяким пересудам
Я розкажу вам про своє село,
Про те, як тут живеться людям,

У цім раю. Воно б могло
Ген простягнутися лісами й далі,
А ще – ставками блиснути за край,
Де неба синь зіперлася на палі,
Де жайвір тихо виплеснув печаль…

Воно широко, вільно, веселково
Всміхається і донькам, і синам…
Село моє, моя міцна опоро
І світла радосте! Нехай собі, нехай

Іскриться снігом час на скронях,
Нехай загінка борознить лице, –
Все байдуже! Лише б у наших долях
Ясніло Рудників ім’я святе!

18.11.2003.