Українонько, спала – наснилось,
Сторононько моя чарівна:
Ясні очі твої засльозились,
А на серці – і сум, і журба.

Сниться: діти тебе розпинають,
Роки в наймах проводять – не дні,
І таланти свої розсипають
Для чужинців, а не для рідні.

Україно, це – влади недогляд…
Не сумуй – час розлуки мине.
Я до неба звертаю свій погляд
І молюся за щастя твоє.

25.04.2002.