Вечір та ніч в очікуванні дива.. У християнських родинах до свята Миколая готуються завчасу. Діти вивчають вірші про святого та найпоширенішу з пісень – “Ой, хто, хто Миколая любить”. Дорослі роздумують про те, як саме того вечора виконуватимуть важливу роль, щоб з роду до роду передати і зберегти гарну традицію – обдарування діточок. Зрештою, й дорослі сподіваються знайти під подушкою або й на видному місці подарунок.

Дедалі більше святкових локацій із розвагами та подарунками притягують малечу у громадських місцях.

Пам’ятаючи про війну й наших сміливих воїнів Світла, про багатьох тих українців, котрі втратили домівку, тих, котрі вимушено опинилися на чужині, здригаючись від вибухів та виття сирен, український народ підтримує традиції прабатьків.
Водночас уже понад десяток років українці моляться до Бога і до святого Миколая зокрема, щоб запанував мир, а держава й далі була вільною. Наші мужні захисники відстоюють незалежність у важких кровопролитних смертельних боях…
Пам’ятаючи про війну, український народ таки підтримує традиції прабатьків.
Тож хай цієї ночі до кожного святий Миколай завітає з миром і хай у кожному серці запанує любов.