Львівщина, як і інші західні та центральні області України, навесні повернулася в зиму. У квітні така погода, як цього року, буває вкрай рідко.
Люди мають одяг, взуття, тож зігріваються в них, а ось навколишня природа, звірятка й комашня страждають… Боляче думати і про тих, хто нас захищає, перебуваючи під відкритим небом, а не в помешканні…
Боляче, бо можемо залишитися без урожаю фруктів. Зрештою, окремі господарі навіть картоплю посадили. А один із фермерів – ще наприкінці лютого, тож сходи “другого хліба” можуть померзнути.
А в моїй садибі мерзнуть дерева, кущі та квіти. Наші персик та абрикос ще юні… Щороку виглядаю бутончики із сподіванням на цвіт, а потім – на зав’язь та плоди. Минулоріч на абрикосі було кілька квіточок і жодного плоду. Персик лише цьогоріч порадував рясними бутонами, що минулої суботи почали розкриватися. А ось абрикос цього дня кількома квітками вже розцвів. Це так потішило! Але прогноз погоди уперто перекреслив усі сподівання…
І довелося 4 квітня, минулої суботи, у дуже вітряну погоду не тільки самим вдягатися по-зимовому, а й деревця загортати в агрополотно.
Каркас із тичок (це такі високі палки, навкруг яких влітку вегетує квасоля) встановили кількома днями раніше, адже начиталися попереджень від синоптиків про сніг та мороз. Тому суботнього дня впоралися набагато швидше – навкруг високого трикутника з цих палок у два шари намотали агрополотно-сороківку. Вітер відразу показав нам на що здатен, тому відразу агрополотно прив’язали до палок. Нові споруди в садку виглядають як …привиди.
У ніч на неділю надворі було холодніше, ніж минулої зими. Не потішив потеплінням і недільний ранок. Та й удень мороз, сильний вітер і сніг спонукали хоча б через вікно спостерігати за «привидами» серед інших дерев.
Та найбільше вразив понеділок – вітер подужав саморобну фортецю. Здалеку важко було зрозуміти причину. А зблизька виявилося, що верхня мотузка сповзла вниз, тож частина агрополотна стала схожою на вітрило. На щастя, один шар накриття таки захищав квіточки. Вони виглядали неушкодженими. Поправила «хатинку», зміцнила та вирушила на оглядини інших дерев, кущів та квітника.
Навіть за таких погодних умов продовжувала біліти цвітом алича. Вишня й черешня ось-ось зацвітуть, якщо потепліє. Яблунькам, сливам, грушам, та й винограду ще по-зимовому спиться. Полуниця листячком ледь почала пробиватися з-під землі (попередня зелень, що виросла за зиму, померзла раніше). Смородина, порічка, ірга, літня червона малина й кумберленд, ожина, чорна горобина, аґрус, журавлина, лохина ще без квіткових бруньок. Ремонтантна малина вже проросла і, хоча теж незадоволена холодом, та вона витривала.
У затінку квіти почуваються сяк-так. На просторі, де гуляють вітри, поціловані бутони тюльпанів точково почорніли. Троянди ще не обрізані, бо заскоро. Але вже давно з листячком, від березня. Грунтопокривна не піддалася морозу і зеленіє. А ось інші, особливо виткі, частково обмерзли, та це остаточно підтвердиться за кілька днів – листячко засохне. Невідомо, що буде з гортензіями… Щоправда, волотистим така погода не страшна – вони морозостійкі. А ось широколисті хочуть грамотного зимового укриття – і щоб не змерзли, і щоб не випріли. У передчутті застуди застиг бузок. Поряд сплять гібіскуси, калина та жасмин.
Подекуди полягали листочки й квіточки нарцисів, навіть пролісків, білоцвітів, але лісові квіти випростаються, бо їм мороз – суперник тимчасовий. Тримаються гіацинти, деякі піони, турецька гвоздика, очиток, аквілегія, лілейник, хоста. Навіть розквітла форзиція продовжує посміхатися жовто-гарячим сонечком, хоча з нижніх гілок звисають довгі бурульки. А її підтримують різні кущові бересклети, барбариси.
Звісно ж, зеленіють падуб і самшит – розцвісти не встигли, і це добре.
Наразі опіки морозу не загрожують і гліцинії. Стійко тримається і вічнозелена юка, хоча холоди не дозволяють проявити красу – аж схилився цвітонос, що з’явився пізно восени. Дружненько пнуться до сонечка лілії… А ось коли воно зігріватиме і чи вистоять вони до цієї пори – питання часу.
І хоча на ранок сніг почав розтавати, та день видався, як і недільний, вітряним, сніжним, але з плюсовою температурою. І це було теж не найкраще, бо наніч очікували морозу. І він не забарився.
Вівторок також вразив квітневими вибриками погоди… Не кращою була середа. Як і попередні дні, вразив сніговицею і четвер. Та ще й вітри щодня стогнуть і надриваються…
І що ж маємо з деревами і рослинами?
Наразі візуально усе як було. Але нічний мороз та денне потепління, а також повторення ситуації наступної доби – ще більша небезпека.
А саме такі температурні гойдалки прогнозують синоптики до суботи https://sinoptik.ua/pohoda/lviv/10-dniv Та ще й на додачу -сніг, сильний вітер і сонце, що однозначно стане додатковим болем для рослинності, кущів і дерев… Тож про втрати буде зрозуміло наступного тижня, коли встановиться постійне тепло.
Тоді ж, можливо, й переконаємося, що таки дарма раніше про це не знали, а тому не застосували хімічні засоби-антистресанти для рослин. А таких є немало. Це, як довідуємося з відповідних джерел (краще пізно, ніж інколи), – Ізабіон, Амалгерол ессенс, Мегафол, Сігнум, Максікроп та інші, якими обробляють рослини за 12 годин до прогнозованого зниження температури та після цього для того, щоб попередити пошкодження квітів та зав’язі морозом.
Щодо весняних приморозків, які є щороку, то не зашкодило б пригадати ще й дідівський метод обкурювання саду, коли двоє-троє людей кілька разів обходять город чи сад із довгими патиками з одним запаленим краєм, щоб він сильно димів. Цей дим нагріває повітря, тож дерева, кущі й рослини не страждають від холоду.
…Цікаво, як ви, читачі, захищаєте свої дерева, кущі, рослини. Напишіть про це, будь ласка, у коментарях.