Ось і жнива… Благословенний Богом час зернозбору традиційно то сонечком посміхнеться, то легким вітерцем залоскоче. Та ще й, на прикрість, дощовими краплями засмучує… Нелегко селянам, ой, як нелегко. Тільки-но із-за хмарки вигляне скупе сонечко, після такого несподіваного перепочинку жниварі знову беруть загінку. Напружений темп не знижується аж до сутінків.
Жнива – благословенна пора. Селянин усі зусилля спрямовує на збір вирощеного урожаю. Виплекані, викохані терпінням, ласкою і важкою працею, благословлені Творцем на урожай, пшеничні колоски нині шелестять слова вдячності людям, і на все поле лине ця пісня, що додає снаги до життя. Людина, всупереч бажанню відпочити, дбайливо збирає урожай. Кажуть у народі: „У хліба короткі ноги, – як утече, то й довгими не наздоженеш!” Тільки б не прогаяти дорогоцінного часу…
Золота пора зернозбору. У довкіллі, попри несприятливі погодні умови, звучить симфонія праці, достатку, радості. А в людському серці бринять надії на засів наступний, на добробут у кожній оселі, на щастя…