Днями в магазині довідалася про панічне скуповування солі. Кілограмовий пакет кухонної кам’яної йодованої коштував 6 гривень. Покупці хапали товар, бо «Артемсіль» на Донеччині не працює.

Це підприємство зупинило виробництво ще в квітні. На складах продукція є, але в умовах бойових дій її вивезти звідти неможливо: залізниця та окремі споруди зруйновані, ворог продовжує обстрілювати територію. І таким чином стара новина про припинення виробництва на Сході України насипала «солі на рану» зраненої війною держави.

Чергову хвилю паніки викликало подорожчання кухонної солі. І не лише імпортної, а й тієї ж донецької. (А, може, перепродують ті, хто попередньо роздмухав цю паніку?)

Унаслідок люди з м. Мостиська повідомляють, що з’явилася сіль гімалайська: 750 грамів коштує 55 гривень, 1,2 кг – 95 гривень, а кілограм кухонної кам’яної артемівської – 95 грн, стільки ж такої йодованої – 85 грн. У Винниках поблизу Львова артемівську сіль пропонують по 45 грн, в Івано-Франківську – по 20 – 22 грн. Кажуть, що на складах сіль коштує 50 грн, інші – що власники магазинів купують там по 17, а продають по 85 грн.

Та зупинка держпідприємства «Артемсіль», єдиного добувача кам’яної харчової й технічної солі, не означає, що нема на це ради. Можливо, вдасться налагодити нові логістичні ланцюжки для імпорту. А ще варто врахувати, що маємо інші солярні, що припинили працювати раніше кількома роками, і їх теж можна задіяти.

Найближче до нас – Дрогобицька, що кілька років не функціонувала. Не така потужна, бо не забезпечує потреб усієї країни, але працює. Так, сіль із Дрогобича і раніше була дорожчою від артемівської. Але ж банкнотою страви не посолиш! А якби спробувати відновити солеваріння у Трускавці, Стрию, на Прикарпатті (у Болехові, Долині, Космачі, Косові), на Закарпатті (Солотвино)?

У соцмережах по-різному реагують на дефіцит. Хтось вважає його штучним, створеним, щоб нажитися, хтось виховує тих, хто загріб сіль та інший товар мішками, і закликає кожного не втрачати глузду, ще хтось відверто насміхається з тих, у кого завеликими запасами для людей харчуються мушки і жучки, інші вважають, що саме через паніку сіль та інші товари спочатку зникають, а потім дорожчають. Є й оптимісти жартуни, котрі поєднують різні проблемні ситуації та оголошують обмін 1,5-кілограмової пачки солі на 20-літрову каністру бензину. Жартують і не без сарказму: «Купила 10 кг солі, тепер охороняю хату, щоб не обікрали».

Віриться, що перебої з сіллю – явище тимчасове. Бо й справді: скільки тієї солі на раз треба?