Молюсь до Бога не заради моди.
Зі смутком в серці за гріхи свої
Йдемо до Нього ми, звичайні люди,
Щоби знайти притулок для душі.

Мандруємо земним тернистим шляхом
Крізь світло радощів і темінь гіркоти,
То нарікаючи на всіх і все, то часом,
В гріху розкаючись, цілуєм хрест святий…

І Господу-Творцю складаєм шану,
Думками линемо до стіп святих,
А потім знову тонемо в обмані
І знов благаємо Всевишнього: «Прости!»

І знов додолу опускаєм очі,
Жаліючи про все у каятті,
Не забуваючи: Всевишній хоче,
Щоби до Нього в чистоті прийти…

13.06.2002.