Топ-100

Уже йде весна-красна…

Яскраво-займистий небокрай та ранкова свіжість немов би заперечують існування снігового покрову. Та й календар підтверджує: весна ж! Але насправді в нашім краю нелегко весні побороти зиму, що міцним льодом скувала водойми, білим покривалом застелила поля […]

Читати дальше

На прощання…

Розгулялась віхола… Реве, гуде злий вітрище, сипле жмені холоду, жбурляє їх урізнобіч, як незагнуздану лють. Аякже, має чого сердитися, адже час володарювання вичерпується – весняний місяць березень ось-ось випромінюватиме тепло.

Сонечко із кожним днем […]

Читати дальше

Надіймося, чекаймо…

Мороз малює візерунки. То на шибці, то на деревах, навіть попідніж розкидані витвори його талановитих рук. Ще й щоки пощипує. І такі рум’яні вони, як пелюстки маку, розквітлого серед пшениць. Саме в люті морози мені […]

Читати дальше

Моя зимова гостя

Прилетіла сьогодні Сніжинка до мене в гості. Влаштувалася на долоні і розпитує, коли послабшав мороз. Я, розуміючи її стурбованість, стараюся потішити: „Не журися, люба. Він лише пішов у гості, незабаром повернеться, обов’язково повернеться. Зимі ще […]

Читати дальше

Зимова прогулянка

Навкруги білим мереживом застелена земля. Воно сліпить очі білизною, грайливо ковзають по ньому сонячні зайчики. Виткане вмілою майстринею-зимою, це мереживо красою вабить зір і видається неперевершеним.

Гострі білі шпильки виблискують на сплячих деревах, кущах. […]

Читати дальше

Хліба-пшениці, усякої пашниці!

…Тихо-тихо вибираються на волю із людських осель сутінки і, розчинившись у просторі за вікнами, поступаються світлу нового дня. А ось і він, цей день, ось і віншувальники-новолітники… Це ж бо не просто черговий день світанком […]

Читати дальше

Біла мозаїка

Білим килимом застелена земля. Білим пухом притрушене гілля дерев, дахи будівель. Навіть електричні дроти, що рівнесенько тягнуться від опори до опори, теж білі.

Кажуть, що білизна сліпуча. Але сьогодні вона видалася мені приємно освіжаючою. […]

Читати дальше

Квіти на шибках

На вікні мого ганку вчора хтось намалював дивовижні квіти, та такі гарні, що мені важко передати словами своє захоплення. Справжнє диво!

Ось ця рисочка у квітки така витончена, правдива, а до неї приєднуються такі […]

Читати дальше

Зимонька-зима

Біла тиша навкруги. Тільки де-не-де пробігає легенький вітерець. Нечутно струшує з білого калинового віття сніжинки, а від того червоні грона, залишені щедрим серцем для птахів, стають яскравішими, аж палають. Зголоднілі пташечки зручно вмощуються на кущі […]

Читати дальше