Калейдоскоп думок

Літо-літечко… Лілія квітне,
Ароматом дивує нюх,
Зустрічає з дороги привітно…
Тут домівки вирує дух!

9072013

Краще всміхнутись, коли тобі в очі брешуть.
Та й на приниження добра реакція – сміх.
…Іскри летять – пліткарі чиєсь ім’я тешуть.
Сипляться іскри. Люди примножують гріх…

В полоні сонця радісно струмку…
В обіймах літа споживаю щастя.
Пливу життям, хоч пастки там і тут.
Та знаю: все, усе ще вдасться!

Всі квіти землі ви прийміть в подарунок!
Нехай цей нектар переборе весь смуток,
Нехай додає вам завзяття і сил!
Здоров’я міцного! З роси і води!

19062013

І знов мені всміхнулося в полях
Розквітле літо теплим сяйвом сонця,
І знов бринить струмок, а в небі чистім птах
Зорав крильми пелену ніжних хмар…
Я так бентежно, трепетно вдихаю
Моєї України свят-нектар!
Якщо ж […]

Воскресінням Христа омиваємо душі безсилі,
Що блукають у темряві, у лахмітті, у бруді гріхів.
Вже Христос відкупив нас від кари небесної нині.
Він помер на хресті і на три дні замовк, онімів…

Він дав […]

Встеляє шлях до Божого Дитяти
Яскрава зірка і веде в Різдво.
Ісуса поспішаємо вітати,
У вічність йдемо разом із Христом.

Нам, людям грішним, немічним і тлінним,
Святе Дитя Всевишній дав з Небес,
Щоб нас […]

Історія наша вже стільки описана!
Але покоління нові,
Народжені в спокої, колихані тишею,
Вагаються в правді святій.
Навіщо ж стареньким дідусям, бабусям,
Чиї молодії літа забрали ГУЛАГи
(У згадках щодня – Воркута…),
Навіщо, скажіть-но, брехати […]

Україно моя! Рідна ненько, розп’ята синами!
Скільки болю й знущань завдають рідні діти тобі!
Наче зовсім не знають, що ти – уже вільна держава…
Та чомусь на поклін поспішають сусідній Москві…

6.02.2011