Калейдоскоп думок

Відлунав шкільний дзвоник прощальний.
День травневий: і гожий, і гарний –
Раптом став на хвилину печальним.

Відлунав шкільний дзвоник і змовкнув.
Вже не кличе за парти шкільні.
І травневії дні аж до болю сумні. […]

Якщо серце здолала туга,
якщо осінь у нім чи зима,
уяви собі подорож лугом,
Де симфонія щастя луна.

Помандруй і заплутайся в травах,
Упади на дзвіночка стебло,
Притулися щокою, й заграва
В небі чистім […]

Зачерпни води у долоні,
Зазирнувши у лоно озерця.
І забудь про сльозинки солоні,
Хоча дуже збентежене серце.

Хай навколо – сердита завія…
Сонцем, веснами і квітками
В спраглім серці мережана мрія
Хай плекається […]

Квітне літо моє без утоми,
Ніби осені в світі нема…
Тихцем зрідка в душі хороми
Закрадається сива зима.

Ні, не камінь серце, і мліє…
Зупинися, роздумай, збагни…
Розкуйовджену злим вітровієм,
Чорну заздрість ген-ген прожени… […]

Відпалали в серці літні ватри,
Віджовтіли листопадом думи.
Кличе зимонька в свої палати
І плете вінок холодний з туги.

Турботливо ковдрою вкриває
Все довкілля. Та мороз жартує.
І хурделиця в думках блукає.
В ній […]

Леготом чистим у вись бездонну
Линь, моя весно стокрила.
В далеч безкраю журбу монотонну,
Смуток мій ти б помістила…

Ти б додала мені сил у терпінні,
Ти б у журбі розсмішила…
Весно моя, подаруй-но […]

Одлетіли лелеченьки в вирій.
Одлетіла й надія на крилах.
Як повернуться пташки з дороги,
То пропадуть у серці тривоги.

Як повернуться пташки з весною,
То розквітну я знов, як малою.
Знову серце засяє вогнями, […]

Кому ти потрібна нині?
І кава твоя холоне.
Побачила ключ журавлиний,
І в серці самотність стогне.

В журбі твоїй тихій, несмілій
Немов простягаєш руку:
«Подайте-но радощів бідній
Або проженіть розлуку,

Над хащами густо […]

Усі мої веселики-думки
Безжально спопеляє чорна заздрість…

Безсило квилить чайка серед піль,
Благає нас надати допомогу.
Бездумно в неї цілився стрілець
І, зранивши, покинув у судомах.

І птаха б’ється, плаче, аж рида…
У неї ж двоє діток зголоднілих.
Політ мав пролягти […]