Знахабніли геть…

Ох, ті хом’яки, кроти, миші! З’їли врожай, а господарі проти них безсилі! А «підспівують» їм на полях слимаки, хрущі та мурашки. Урожай нищать нещадно. А що не можуть з’їсти відразу, те понадкушували. Переконання в цьому має кожен господар із Львівщини. Ласих на готовеньке намножилося стільки, що методи боротьби – майже безрезультатні. Як позбутися тих крадіїв?

Поки впоралися із картоплею на ділянці за селом, втратили багато врожаю кукурудзи, моркви і столового буряка, вирощених біля будинку. Коли ми з родиною прийшли на город по моркву, здивувалися кількості нір на городі. Напевно, з кожної вночі хтось вилазить і тягне у свою схованку все, що ми виростили. А ще побачили багато погризених коренів моркви і буряка. Буряк їли слимаки, ми бачили їх,

розповідає 65-річний власник трьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства пан Володимир.

Про те, як боротися з непрошеними гостями, родина пана Володимира знає, але ефект, за словами господаря, малий. Бо шкідників розвелося дуже-дуже багато, позбутися їх стало б можливим лише за умови об’єднання зусиль.

А наші люди як думають? Побачили, що я розкладаю в нори приманку, і заспокоїлися, що миші здохнуть. Помітили в мене на городі сильце для хом’яка, то й сподіваються, що він туди потрапить. Ще й підсміюються з мене, мисливцем називають. А самі нічого не роблять, хіба торік розкладали пусті пляшки, щоби свист вітру порозганяв гризунів із їхнього городу. Та цієї живності зараз так багато, вона нікуди не подінеться, якщо її не знищити, і незабаром таки повернеться туди, де багато їжі,

скаржиться пан Володимир.

Треба оголосити в селах день боротьби зі шкідниками, щоби одночасно всі вийшли на свої наділи і порозкладали різні приманки…

А якось до пенсіонера з Миколаєва хом’як забіг у хату. Заховався так, що не ледь впоралися з його пошуком усією сім’єю. Коли виганяли, той забіг в іншу кімнату. Потім розклали отруту, сподіваючись, що він її з’їсть. Але «гість» уночі сміливо чимчикував покоями то туди, то сюди, не забуваючи і про кухню. А через два дні й зовсім перестав боятися людей. Почали його виганяти з хати, а він не вступається, ще й пищить, стрибає на палицю, намагаючись її вкусити. Насилу випровадили за поріг, а він назад до хати преться. Довелося побити його, та так, що аж вмовк… Цього ж дня почали генеральне прибирання у помешканні, то помітили гору продуктів у кутку за диваном, серед яких немало отрути-приманки побачили… Такий ось запасливий він, цей хом’як.
У роки масового розмноження гризунів, особливо мишей, а останні роки можна такими назвати, – кажуть захисники рослин, – шкода від гризунів дуже значна. Зазвичай регулюванню їхньої чисельності сприяють природно-кліматичні умови або природні фактори. Наприклад, ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель цих гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та, попри це, щільність та шкодочинність мишей, полівок, кротів, хом’яків на сільськогосподарських угіддях ще досить високі. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів, своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для зменшення популяції, наприклад, мишей на 70-75% оранку проводять на глибину 25-30 см, бо це сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер шкідників.
Хімічні та біологічні засоби знищення розкладають на полях восени, після збирання врожаю, або навесні, у період дефіциту природної їжі. Принаду відновлюють через кожні 5-7 днів – аж до повного знищення шкідників. Проти мишоподібних гризунів можна використовувати й аміачну воду – 150-200 грамів на нору з наступним притоптуванням.
У гурті людей прозвучала цікава думка: у нору помістити перевернутий флакон нашатирного спирту, але корок треба проколоти, щоб рідина поступово капала в нору. Кажуть, що запах пожене непрошених гостей за тридев’ять земель.
А ось науковці Нової Зеландії пропонують «редагувати» гени гризунів задля контролю і зменшення їх популяції штучним створенням генної системи, що сама буде розповсюджуватися в популяції гризунів. Таким чином буде можливе створення нових видів тварин, що витіснять своїх пращурів, при цьому самі почнуть розмножуватися набагато повільніше, згодом зовсім вимруть. Чи не прискорить це втручання в природу руйнування еко-системи країни і планети загалом, наразі невідомо.

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.