Моя Вкраїна

Моя Вкраїна піднялась з руїн.
Живцем їй серце із грудей виймали,
Забороняли встати із колін
І в душу яничари їй плювали.

Моя Вкраїна – це безцінний дар,
Це – солов’їна пісня і калина.
А в горах синіх – гордий трембітар
В Карпатах на високих полонинах.

Це – неозорий степ і синь річок,
Це – Києва Софія, львівська слава…
А люд… Як прикро… Далі – біднячок.
Та гордий тим, що в нього є держава.

16.08.1999.

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.