Біла мозаїка

Білим килимом застелена земля. Білим пухом притрушене гілля дерев, дахи будівель. Навіть електричні дроти, що рівнесенько тягнуться від опори до опори, теж білі.

Кажуть, що білизна сліпуча. Але сьогодні вона видалася мені приємно освіжаючою. Чи тому, що сонечко ще спить за кудлатими хмарами, чи тому, що на серці весело.

А, може, події радісні… Так і є! Свята! Радісна зимова пора від Різдва аж до Водохреща! “Розвеселімося всі разом нині”, – колядуємо. Тож розвеселімося!

І хай там що, тепер не час сумувати, бо народився наш Спаситель. І це маленьке дитятко Ісусик для того прийшло у світ, щоби врятувати нас, очистити від плям, вибілити наші душі.

І цей білий сніг навколо – це ніби зразок наших думок, вчинків… Такими чистими ми мали б бути…

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.