Холодна пора навіває сум. Бо, що не кажіть, але довкілля має неабиякий вплив на настрій людини. Попри те, що ще не хочеться вступати в зиму, вона таки стукає до нас – то рвучким вітровієм озветься, то заплаче холодним дощем. Та й до морозяного засніжжя – рукою подати…

Щодня підкреслює неминучість приходу зими падолист, навіваючи сумні мотиви. Спогади немов символізують народження, нові надії й сподівання. Попри невпинний плин часу, в серці розквітає весна. І хоча й іноді прокрадається смуток, та згодом аж горить вогонь життєлюбства, утвердження в надії, вірі, любові… І це проміння врізнобіч роздаровує тепло…