У тебе серце, наче полум’я гаряче,
Потоком чистим аж дзвенять твої слова.
В очах твоїх іскриться щира, добра вдача,
О, рудничаночко, краянко дорога!
Приспів Степана Гериліва:
О загадкова рудничанко,
До сонцебризного світанку
Тебе шукати буду я.
Тебе зустріну в чистих росах
І забринить в шовкових косах
Чуттів твоїх глибока течія.
Без тебе день – неначе вічність у розлуці!
Без тебе час немов спинився і не йде…
Лиш до смеркання я бентежитимусь в муці,
А ввечері шукатиму, красо, тебе!
Приспів.
Я поведу тебе весняним дивоцвітом,
В намисто щастя твого перлів докладу,
А ще назву тебе п’янким барвистим літом
І на рушник весільний стати поведу.
Приспів.
2010 р.