Щоб гладіолус цвів пишно, треба прикласти сил, часу і мати відповідні знання. Основні секрети  вирощування квітів, а серед них – і гладіолусів, немало професіоналів і водночас  реалізаторів цієї краси не відкривають, бо навіщо їм конкуренції на ринку? Однак, дуже багато власників земельних ділянок хоча б невеличкий шматочок угіддя використовують для вирощування квітів лише для прикрашання території. Через відсутність знань і практики вони інколи помиляються, тому їхні рослинки виглядають не дуже доглянутими…

Якщо надумаєте навесні посадити гладіолуси, ось основні поради, зібрані від багатьох квітникарів.

***  Спочатку виберіть сонячне місце, де не застоюється вода й не розгулюють північні вітри. Бо ця квітка любить світло, тепло й затишок.

*** Важливо, щоб ґрунт був слабокислий. Знижуйте кислотність внесенням доломітового борошна. Восени удобріть кожен квадратний метр землі 100 г суперфосфату, 40 г сульфату калію. А навесні – 40 г аміачної селітри або 30 г сечовини, 50 г попелу, 40 г звичайного або 20 г подвійного суперфосфату.

*** За місяць до висадження бульбоцибулин у грунт треба почистити їх від лусок. У теплому приміщенні розкладіть їх на сухий папір тонким шаром (по одній-дві) паростками вгору, щоб сонячні промені не потрапляли на  бульбоцибулини. Якщо є пошкодження, то стерилізованим ножем треба вирізати їх до здорової тканини і змастити зеленкою. А для профілактики появи хвороб і шкідників обробити хімічними препаратами або водою з часниковим соком (на літр води дати соку зі 100 г часнику, цим обробляють від трипсів). Якщо обираєте засіб фундазол, то в 0,3% розчині тримайте бульбоцибулини 30-50 хвилин, а в 0,3% розчині перманганату калію – 1-2 години. Якщо практикуєте користування розчином мідного купоросу, то розчиніть 5 г в 1 літрі теплої води і тримайте в ньому насіннєвий матеріал 9 годин. У розчині перманганату калію (0,5 г на 1 л води) можна замочити бульбоцибулини з паростками на 30 хвилин безпосередньо перед висадженням та одразу після дезінфекції садити. І ще один розчин буде не зайвим – стимулятора росту. Тож замочуйте бульбоцибулини гладіолуса на 2-3 години в 0,2% розчині гумату натрію, або на 5-10 годин – в розчині Епін (2 мл на 5 л води).

*** Висаджують гладіолуси навесні, коли грунт на глибині 10 см прогріється на 10 градусів.

Ряди мають бути на відстані 20-30 см один від одного, а відстань між цибулинами в ряду – 10-15 см, між дітками – 3-5 см. Борозенки поливають сильним розчином марганцівки чи фітоспорину, присипають піском, тоді розкладають насіннєвий матеріал і присипають його тонким шаром піску, тоді – грунтом.   На важких глинистих грунтах гладіолуси садять неглибоко (на 8-10 см бульбоцибулини і на 2 см – дітки). Посадивши гладіолуси, замульчуйте їх перегноєм товщиною 3-5 см.

Через тиждень, а якщо спекотно, то через 2-3 дні,  ділянку рясно поливають (10 л води на 1 кв.м.). Незамульчовані ділянки треба рихлити після поливу та просапувати від бурянів.

Через кожні десять днів після появи другого листочка сходи гладіолусів, якщо ділянка не замульчована, підживлюють. Хворі паростки викидають разом із грудкою землі, а те місце поливають розчином мідного купоросу. Добрий догляд – запорука красивого тривалого цвітіння.

*** Викопують бульбоцибулини гладіолусів від вересня, коли сухо. Сорти раннього і середнього термінів цвітіння – впродовж 30-40 днів після закінчення цвітіння, пізніх – упродовж 45-50 днів. Також варто спочатку викопати вишнево-червоні, фіолетові та лавандово-блакитні гладіолуси, бо вони вразливі до грибкових хвороб.  Стебло треба зрізати продезінфікованим інструментом, залишивши 0,5-1 см., і потім продезінфікувати інструмент  знову. Відділяють стару цибулину від молодої, стару викидають. Вкорочують коріння в цибулинок, вирощених із діток. Бульбоцибулини миють  у воді, потім 20-25 хвилин тримають у розчині перманганату калію (5-10 г на 10 л води).

Бульбоцибулини висушують при температурі 25-30 градусів протягом 15 днів  у мішечках, посортувавши. Тоді досушують впродовж місяця при 22 градусах.

Зберігають до весни при 5-10 градусах тепла.