Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.

Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина,
Бо діти як прийдуть, ти знову квітнеш,
Немов калина ніжно-запашна.

8.08.1999.