Падолистом згублюся в дорозі

Падолистом згублюся в дорозі
У твій затишок – прихисток мрій.
У самотності лоні, в тривозі
Помандрую в країну надій.

Кажуть, мрії не мусять здійснитись,
Кажуть, мрії – це зовсім пусте.
…А в безкрайнього неба блакиті
Кучерявиться хмарка й пливе,

Дужим вітром підхоплена прудко,
В сонцепроменя ніжнім теплі.
Навесні зацвітуть незабудки,
Подарую букетик тобі…

17.10.2002.

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.