Упало небо у зелене листя –
Це льон розцвів так ніжно-голубим.
Навколо все барвисто-урочисте.
Завжди милуюсь літом чарівним.
Минула осінь, і зима минула,
Весна-красна поволі одцвіта.
А я про літо і про весну чула,
Що це – найблагодатніша пора.
Для мене ж квіти – це найбільше диво,
Найбільша радість для очей моїх.
Мені ще змалку серед квітів мило…
Я вже, напевно, не розлюблю їх.
І квіти, й літо злиті воєдино.
Уся краса ця – витвір Божих рук.
То бережи цей Божий дар, людино,
Не завдавай природі смутку й мук.
22.05.1997.