Літня спека немилосердно в’ялить городину. І від того пекучого сонця пружне зелене листя м’якне, морщиться, ще й у трубочку скручується. Це – опівдні.Бабуся Ганя не бачить цього – зір підупав так, що вона тільки відчуває […]
Категорія: Життєві замальовки
ЧУЖІ В ХАТІ
“Це ти, мамо, в усьому винна! Це ти своїх дітей розкидала по світу квартирантами!” – попри плач на весь голос, не стримувалася молода жінка, огризаючись від докорів на чужій господарці, куди найнялася поратися біля немічної […]
Відгукнувся б на поклик ранку
Невгамовні сільські господарі будять зимовий день. То ненароком вдарять відром об криничне цямриння, то, запримітивши сусіда на подвір’ї, перегукуються вранішнім привітанням.
„Дай, Боже”, – лине у прозору зимову тишу і відлунює у найдальших закутках. А […]
Бомж
Чиста, хоча й невипрасувана, дешева сорочка, зім’ятий светр, колись модні спортивні штани, навіть фірму ще можна прочитати «Адідас». На голові – теж синя спортивна шапка. Таким запам’ятався цей доволі молодий чоловік, котрий неподалік церкви немов […]
І серце зігріли квіти
Ранкова випадкова зустріч із сином стала для Дем’яна справжньою радістю і увесь день додавала гарного настрою. І робота в його руках горіла, і на обличчі розпрасувалися похмурі зморшки. Думки чи не вперше за останній час, […]
Кожному своє?..
Гаряче літечко – пора відпочинку. Так завжди говорить бабуся Олена. Тільки-но внученьки переступлять поріг, вона одразу ж нагадує їм, що міські діти приїхали в село не траву косити. Та й син її торохкотить невпинно, мовляв, […]
Старість
Пронизливий вітровій промчав повз старого Дмитра із лунким свистом. Покрутивши опалим листом, підняв його високо вгору й поніс геть… „Бач, як розтанцювався”, – не перестає дивуватися дідусь могутності природної сили. Та й сам колись був […]
СВЕКРУХА
Не видно ні зір, ні місяця – їх закрили кошлаті хмари. Вогким туманом повіяло з-над річки. Зоряна зіщулилася від холоду і мерщій – назад у хату. «Треба тепло вдягнутися на роботу, – подумала, – щоб […]
Дівчинка-дзига
Переливається дзвіночками, сріблястим джерельцем лине сміх дзвінкий Катрусин. Чи сонечко так її тішить, чи чорнобривці під вікнами жовтогарячі, а, може, учорашня веселка на небі всипала їй радості повні пригорщі… Безтурботним метеликом бігає по м’якій шовковій […]
Скрипка би не грала
У безмежній високості звідкись узялися хмари. І важка задуха від спеки також віщує зміну погоди. Синя, аж свинцева хмара обіцяє грозу. Серце Катерини оповив неспокій. Передбачає щось недобре. Попри все, сама себе втішає: всі вдома […]