Уже знову журяться лелеки. Здається, зовсім недавно ці провісники тепла несли нам на крилах весну із далекого краю. А вже серпень…
Колючі жовтогарячі стерні на полях боляче ранять серце усвідомленням пташиного мотиву: знову йдемо […]
Категорія: Етюди
Дорогий читачу!
Тобі пропонується поринути в опис краси Прикарпаття. Розквітни серцем, читаючи ці рядки, бо саме достукатися до його струн прагнули автори книжки, працюючи над створенням видання. Озирнися навкруги себе – побачиш і займистий ранковий небокрай, і вечірню накидку спокою над рідною землею; відчуєш і полуденну спеку, від якої, видається, нікуди подітися, але ти помічаєш онде, неподалік, розлогі кучеряві верби над тихоплинною річечкою… І з надією поринути в благодатну прохолоду поспішаєш у цей райський куточок рідної землі…
Тепер ти розумієш, що усе це – дар Всевишнього, і навіть тимчасовий дискомфорт треба сприймати із вдячністю; тепер ти знаєш, що розумно і влучно створений світ Богом; відтепер ти намагаєшся бути ще добрішим до природи і ще більше любити ближнього…
Не минай, літечко!
Різноманіття, барвистя навкруги немов нашіптують: „Гайда в луг, у ліс, на річку!” І торкаються струн душі, проникають у її найглибші схованки, найпотаємніші закутки. І вже не можна втриматися – ноги самі несуть у краї чистих […]
Веселковий розмай навкруги…
Духмяне літо поспішає до осені. Загостювало в нашому краю барвистим цвітом, щедрими плодами землі, пливе хвилястими хлібними ланами, заплутується в густому яблуневому гіллі. Милується собою, немов наречена, задивившись зелен-чубими вербами в тихе водяне плесо. А […]
Літо втоми не знає
Ось і жнива… Благословенний Богом час зернозбору традиційно то сонечком посміхнеться, то легким вітерцем залоскоче. Та ще й, на прикрість, дощовими краплями засмучує… Нелегко селянам, ой, як нелегко. Тільки-но із-за хмарки вигляне скупе сонечко, після […]
Селянська симфонія
Непомітно згасає день. Тихо котиться сонечко за небокрай, обціловуючи своїм теплим промінням кожнісіньку травинку. Блідо-рожевою стрічкою ясніє західний край неба, і на тлі цього згасаючого багаття у дрімотній тиші засинає натомлена за день комашня, згорнувшись […]
Про що жито співає
Бездонна височінь чистого неба у прозорому переплетенні із сонячними променями зачаровує погляд. Гай-гай, який же шлях доведеться долати теплим джерелам, щоби звеселити землю, доторкнувшись різнобарв’я на її чолі…
Ось так подумки прошкую разом із […]
Красне літечко
У високому небі пливуть легенькі прозорі хмаринки. Із тієї чистої бездонності витікає сонячне проміння. Це воно, розсипавшись дрібно-дрібно, обціловує квіти, дерев торкається, людей зігріває. Веселіє усе живе від того лагідного дотику.
Виспівують радо пташки […]
Кожному мила своя сторона…
Літо. Легенький вітерець ніжно пестить молоде листя, тендітні пелюстки, гілля. А в травах заплутується, немов дівочу косу розчісує. Сонячно, лагідно, барвисто ступає найгарячіша пора моїм краєм. Літо люблять усі: і дорослі, й діти, особливо ж […]
Духмяні трави з вітром гомонять
Буяє яскравими барвами літній луг. Витканий квітковим розмаїттям, він ще дрімає в передранковій тиші. Навкруги дивними перлами виблискує роса. І свіже дихання землі, замаєної ромашкою та вогником, навіває приємні враження. Красо рідної землі! Ти вабиш […]
Бо природа – рідна…
Запахло літечком. Смарагдом ярина вабить, полуниця, малина посміхаються до кожного… Навздогін поспішають „всі родичі гарбузові”, пнуться ніжною зеленню до сонечка, застеляючи ще зовсім недавно чорніючу ріллю зеленим килимом.
А в лузі хтось розсипав перлини. Раннього ранку, […]