Топ-100

Зустріч на все життя

За вікном заметіль. У білому вихорі весело вітрові. Він сипле жартами врізнобіч, додаючи радості партнеркам-сніжинкам. „Краса!” – подумалося Вірі. Одразу ж згадала своє…
Такого ж білосніжного вечора вона випадково в чужому місті познайомилася із хлопцем […]

Читати дальше

Ще буде свято…

Новий день приносить Андрійкові нові надії, нові сподівання. Вони ж так потрібні хлопчині! Ось якби вхопити сонячний промінчик у долоньку, – може, сьогодні якраз і збудеться його найзаповітніша мрія?…
Сонячний відсвіт, що проникає в його […]

Читати дальше

Татко прийшов!

Ранковий сонячний зайчик безтурботно плигає по кімнаті. Сплять маленькі оченятка під пухнастими війками. Це – Орестик. Підклав долоньку під розчервонілу щічку і солодко посміхається.
– Татку, таточку, а ти вже нікуди не підеш? – раптом […]

Читати дальше

Скрипка би не грала

У безмежній високості звідкись узялися хмари. І важка задуха від спеки також віщує зміну погоди. Синя, аж свинцева хмара обіцяє грозу. Серце Катерини оповив неспокій. Передбачає щось недобре. Попри все, сама себе втішає: всі вдома […]

Читати дальше

Дівчинка-дзига

Переливається дзвіночками, сріблястим джерельцем лине сміх дзвінкий Катрусин. Чи сонечко так її тішить, чи чорнобривці під вікнами жовтогарячі, а, може, учорашня веселка на небі всипала їй радості повні пригорщі… Безтурботним метеликом бігає по м’якій шовковій […]

Читати дальше

А сонечко своє робить

Ще чорною хусткою ночі оповита земля, а в оселях то тут, то там спалахують електролампочки. Голосно відлунює аж в інший кінець села криничне цямриння. Заспані собаки протягуються на хрипле півняче „ку-ку-рі-ку”.

А ось і […]

Читати дальше

Краса осіннього дня

Минуло літечко. Журливих ноток у часоплин додає падолист – у наші краї прийшла золотокоса володарка осінь. Непомітно насуваються сиві тумани, а холодні ночі укупі з навислими дощовими хмарами, створюючи густу темну пелену, немов би підкреслюють: […]

Читати дальше

Як окрилює ця краса!

Синьооке небо дивує неозорістю. Скільки оком кинь – навкруги височить накинуте над світом прозоре покривало. А в тій бездонності – човники-ластівки, корабели-лелеки. Ще й жмут сонячного світла, осяваючи небесну путь, губиться в безмежжі.

Наввипередки […]

Читати дальше

Листопадом сипле осінь

Важкі свинцеві хмари, оповивши то східний, то західний небокраї, а ще – пронизливі вітри та холодна мжичка, що переходить у мокрий сніг, вперто заявляють про те, що місяць листопад – таки пізній осінній місяць…
[…]

Читати дальше