ЗАЗДРІСТЬ 17.02.2018 Леся Бардак Усі мої веселики-думки Безжально спопеляє чорна заздрість… Читати дальше
Безсило квилить чайка серед піль 17.02.2018 Леся Бардак Безсило квилить чайка серед піль, Благає нас надати допомогу. Бездумно в неї цілився стрілець І, зранивши, покинув у судомах. І птаха б’ється, плаче, аж рида… У неї ж двоє діток зголоднілих. Політ мав пролягти […] Читати дальше
Прислухаюсь: у скупченні вус колоскових 17.02.2018 Леся Бардак Прислухаюсь: у скупченні вус колоскових, У заграві палкій польовий мак співа. Розлилась чиста радість На стрічках городових І пливе у безмежжя в пшеницях і житах. У червоно-самрагдовім цвіті, заморена, І сміється, і плаче, про […] Читати дальше
Хоча мчать і весни, і літа 17.02.2018 Леся Бардак Хоча мчать і весни, і літа, Не піддамся старості так скоро. В мене є мета одним-одна – По житті іти лише угору. І хоч де-не-де крадеться сивина, І хоч зморшка борознить обличчя, І в […] Читати дальше
ІДЕМО ДО ОСЕНІ 17.02.2018 Леся Бардак Так прудко мить наздоганяє іншу. У круговерті днів минає вік. Усе минає. І життєву нішу Наповнює справ добрих і невдалих лік. Танцює вальс на водяному плесі Сп’яніла пахощами комашня. А у дзвінкім та чистім […] Читати дальше
Загубивсь між кучерями вітер 17.02.2018 Леся Бардак Загубивсь між кучерями вітер. І хурделить віхола п’янка. Крадькома непевним кроком білим Зачіску змережує зима. Мерехтливе сніжинкове сяйво Рік за роком віку додає. Озираюсь в пройдене. Минає Час невпинний. Новизну несе. 05.2001. Читати дальше
У вітровіях теплих, аж п’янких 17.02.2018 Леся Бардак У вітровіях теплих, аж п’янких, Купаю спогади про давню юність. Ще в теплих сповитках легких – Нечіпана дитинства …мужність. В сільських шляхах, обкурених землею, У споришах мереживних ще й досі Щемливо тужить зблідлою зорею […] Читати дальше
Теплиться мрія, жевріє надія 17.02.2018 Леся Бардак Теплиться мрія, жевріє надія На щирість, доброту людських сердець. А в синім небі голуби сивіють У блиску покарбованих кілець… Читати дальше
Огортає хмара неба синь 17.02.2018 Леся Бардак Огортає хмара неба синь, Затуляє сонячне проміння. Мріями в прозорість чисту злинь І повір у власне воскресіння. Хай на серці смуток і журба, Задивися в далеч виднокраю. Промовляй лиш лагідні слова – Я у […] Читати дальше
НАСНИЛОСЬ 17.02.2018 Леся Бардак Бачу: в зиму завітало літо. Знов купаються травинки у теплі, І ясніє край наш буйним цвітом, Лине пісенька про гожі дні, Про зелені трави, синє небо, Клекіт бузьків, трелі солов’їв, Споришеву стежку до оселі… […] Читати дальше