Коли ж воно, Різдво?

Плутанина з календарями. Інакше про дворазове відзначення Різдва говорити зайве.
Попри перехід на григоріанський календар із юліанського, нині є багато думок і про інші переваги святкування християнами Дня народження Ісуса Христа 25 грудня. Та годі бавитися в політику. Бо Христос один для всіх, незалежно від приналежності до партій чи конфесій.
Але ж подумаймо і про те, що всі інші події зручно вляглися в григоріанський календар. І нічого, що 1 січня збігається в усіх. І нічого, що світ радіє початку новому року вже після відзначення Різдва Ісуса Христа? Ні, це не може минутися просто так. Бо світ вже не постить. А в нас триває піст. Забави в піст заборонено.
Пригадую раннє дитинство, коли бабуся навчала шанувати звичай святкувати Різдво 25 грудня, хоча насправді в часи імперії Різдво з усіма атрибутами,звичаями, традиціями ми відзначали 7 січня, тож і Свята вечеря була напередодні – 6 січня.
Ні, 25-го ми не святкували. Діти йшли в школу, дорослі – на роботу. Але на знак пошани не виконували важкої роботи в цей день. Того дня бабуся навчала нас колядувати, розповідала всілякі бувальщини на християнську тему. А коли переказувала Євангелію, то називала це казками, бо, якби дитя у школі похвалилося почутим, то було б, напевно, покаране вчителькою.
Але й учителі були різні. Одні під забороною пропагувати і підтримувати релігію розганяли на вечірніх вулицях дітей-колядників, наступного дня хвацько звітуючи про це директору, інші ж вдавали, що не чують і не бачать нікого. А як було не почути, коли ми колядували у близьких і навіть у далеких сусідів під вікнами? Та вони ніби не чули.
Золотим правилом нашої родини було прикрашання лісової ялинки не перед першим січня, а після початку відліку Нового року. І вона була в помешканні доти, поки не почали обсипатися голочки. Щоправда, це було зо два-зо три тижні до Стрітення, довше вона в теплі бути не могла. Тепер маємо великий вибір штучних прикрас. А тоді про дефіцит живих ялинок ніхто й не говорив, бо вони всі Карпати заселяли, не те, що зараз. Та й у нашому лісі ялинки росли.
А Новий рік тоді зустрічали 1 січня; як і зараз, був піст… А діти співали, танцювали, веселилися біля ялинки. Та годі про це. Що було, те було.
Потрібні зміни. Бо в повсякденні ми звертаємося лише до григоріанського календаря. Чому ж із датою Різдва Христового робимо виняток?

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.