Ранкова випадкова зустріч із сином стала для Дем’яна справжньою радістю і увесь день додавала гарного настрою. І робота в його руках горіла, і на обличчі розпрасувалися похмурі зморшки. Думки чи не вперше за останній час, […]

Гаряче літечко – пора відпочинку. Так завжди говорить бабуся Олена. Тільки-но внученьки переступлять поріг, вона одразу ж нагадує їм, що міські діти приїхали в село не траву косити. Та й син її торохкотить невпинно, мовляв, […]

Пронизливий вітровій промчав повз старого Дмитра із лунким свистом. Покрутивши опалим листом, підняв його високо вгору й поніс геть… „Бач, як розтанцювався”, – не перестає дивуватися дідусь могутності природної сили. Та й сам колись був […]

Не видно ні зір, ні місяця – їх закрили кошлаті хмари. Вогким туманом повіяло з-над річки. Зоряна зіщулилася від холоду і мерщій – назад у хату. «Треба тепло вдягнутися на роботу, – подумала, – щоб […]

Три дороги розходяться поблизу Михайликової яблуньки. Татко посадив у саду деревину синові в перший день його народження – щоб не тільки на радість росла, а й користь приносила, збагачуючи сина вітамінами плодів соковитих, смачних. На […]

Цю мрію Орися леліяла довгих дев’ять місяців. Любовно виношувала свою крихітку під серцем, подумки пестячи її найтеплішими словами. І оте її ще не народжене щастячко в уяві вже озивалося першим словом „ма-ма”… Ніжно-рожеві щічки, малинові […]

Тихо жебонить струмок неподалік від Петрових грядок. І берізка дрімотно задивилася на засинаюче довкілля. Усе налаштовано на холоди, очікує на зиму. Усе вмовкло…
Петро перекопує свої грядки, раз-по-раз перепочиваючи – літа не ті. Життя спливає, […]

То не скрипка жалісно вигравала, то Іванове серце ділилося на дві половини. То струни його серця рвалися несамовито, бо ще навіть не натішився своїми синами-соколами, а вже їх не має… Ніхто не зупиняв Івана. „Хай […]

Переливається дзвіночками, сріблястим джерельцем лине сміх дзвінкий Катрусин. Чи сонечко так її тішить, чи чорнобривці під вікнами жовтогарячі, а, може, учорашня веселка на небі всипала їй радості повні пригорщі… Безтурботним метеликом бігає по м’якій шовковій […]

У безмежній високості звідкись узялися хмари. І важка задуха від спеки також віщує зміну погоди. Синя, аж свинцева хмара обіцяє грозу. Серце Катерини оповив неспокій. Передбачає щось недобре. Попри все, сама себе втішає: всі вдома […]