Матінко Божа, Небесна Нене,
Не дай злим людям знущатися з мене.
Покрий мене, прошу, своїм омофором,
Допоможи мені бути в покорі.
22.05.1998.
творча мозаїка
Матінко Божа, Небесна Нене,
Не дай злим людям знущатися з мене.
Покрий мене, прошу, своїм омофором,
Допоможи мені бути в покорі.
22.05.1998.
Попелом розвіялось кохання…
Ще у жовтій осені згоріло.
А у віку – вже сумне чекання.
І в наплічник часу спогадів набилось…
«Шевченківці» вже лагодять комбайни.
Їх поле кличе в далину хлібну.
І хоч навколо ще лише смарагди,
Вже колос сниться вправному женцю.
Жнивар чомусь не любить відпочинку.
Він в полі змалку – виріс край села… […]
Одвічна філософія буття:
Дитина й мати, мати і дитина,
І рідний край – квітуча Україна,
І наш Творець високо в Небесах.
1999.
Знов приходиш до мене у сні.
Знову серденько вранці тріпоче,
Зайві сльози зволожують очі…
Ти прийди ще до мене у сні.
Знов приходиш до мене у сні.
Знову тішусь, як дівчинка в школі,
Бо […]
Всміхнусь тобі з любов’ю, милий світе,
І пригорнусь до тебе, як дитя.
Не втомлюється серденько радіти,
Як чую вранці співи солов’я.
Тебе кохаю, радість чиста лине
Із серця і душі моєї знов,
Бо з […]
Матусю, мамо, миле моє диво!
Уже злетіли в небо журавлі…
Черешня наша рясно зародила б…
Нема її. А ми б з’їли ягід.
А ми у тінь крислатого горіха
Неподалік криниці-джерела
Усілися б за стіл. […]
Розцвітають сади. Потім сипляться яблука
спілі. Та й зимові сніги – це також когось
з нас біла мрія. У Вкраїні калина ожива
соловейковим співом. Уже сніг білий тане,
і земля покривається цвітом. Як травневий
розмай […]
О материзно, краю мій багатий!
Вже стільки літ я проживаю тут.
З усіх світів у будень чи у свято
Прямі стежки мене у Рудники ведуть.
Усі стежини і усі дороги
Ведуть до рідного красивого […]
Летять птахи в небесному просторі.
Он жайвір хмарку зачепив крилом.
Пливуть хмарки, легенькі і прозорі,
Над веснами заквітчаним селом.
В моїм селі сади розквітли рясно.
Я так люблю свій благодатний край!
Скрізь, де не […]