Люблю я поле, і зелене жито,
І гай, і ліс, і луки запашні.
О, скільки пахощів навкруг розлито!
За все вклоняюсь Богу до землі.

Люблю пору весняного розмаю
І літо тепле-тепле й гомінке.
А […]

Зелен-розмаєм Травень буяє.
В полі, у лузі, в саду, на узліссі,
В травах собі наречену шукає.
Але Краса закохалася в Літо.

І пелюстками бадьориться пишно,
Горнеться ніжно до променів сонця.
То молодіє вишнево-врочисто,
То […]

На небосхилі зорі квітнуть рясно.
Так добре видно весь Чумацький Шлях.
Он впала зірка. Кажуть – це на щастя.
(Оте, котре буває у казках…)

04.1997.

Я знову вдома. Пахне материнка.
Горить вогнем малина на стеблі.
Порічка пломеніє, мов жаринка,
І яблука всміхаються мені.

Я знову вдома. Голубіє небо,
І трави манять. Світ увесь розцвів!
Біжу до ясена, котрий (приємно […]

Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.

Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]

Поясни мені знов, поясни,
Чому в серці твоєму сніги.
Я ж бо мрію про спіле літо,
І про трави зелені, й про квіти.

Я до квітів по тернах іду,
Бо безпечного шляху немає.
Вкотре […]

Я знов додому, до матусі хочу,
До тата сивого, немов осінній ранок.
Там котики спросоння щось муркочуть,
І вікнами сміється рідний ганок.

Я б – знов додому, до своєї хати,
Що тоне у густім […]

Лиху всупереч, живу веснами.
Завжди серцем до тебе лину.
Озовися до мене, рідненький,
Відгукнись, мій чарівний сину.

Відімкну твій замок самотності –
Зачарую тебе відкритістю.
Посміхнися зимі і осені.
Прикраси підлітковий вік щирістю.
[…]

Вишивала мама рушники,
В візерунки душу виливала.
З ними, з рушниками, в невістки
Своїх доньок з дому посилала.

-Вже прийшов ваш час, то йдіть,
Мої доні, зі своєї хати.
Там, де люди відвели, живіть, […]

Падолистом згублюся в дорозі
У твій затишок – прихисток мрій.
У самотності лоні, в тривозі
Помандрую в країну надій.

Кажуть, мрії не мусять здійснитись,
Кажуть, мрії – це зовсім пусте.
…А в безкрайнього неба […]