ВІД РОДУ ДО РОДУ 17.02.2018 «Шевченківці» вже лагодять комбайни. Їх поле кличе в далину хлібну. І хоч навколо ще лише смарагди, Вже колос сниться вправному женцю. Жнивар чомусь не любить відпочинку. Він в полі змалку – виріс край села… […] Читати дальше
Одвічна філософія буття 17.02.2018 Одвічна філософія буття: Дитина й мати, мати і дитина, І рідний край – квітуча Україна, І наш Творець високо в Небесах. 1999. Читати дальше
Знов приходиш до мене у сні 17.02.2018 Знов приходиш до мене у сні. Знову серденько вранці тріпоче, Зайві сльози зволожують очі… Ти прийди ще до мене у сні. Знов приходиш до мене у сні. Знову тішусь, як дівчинка в школі, Бо […] Читати дальше
Всміхнусь тобі з любов’ю, милий світе 17.02.2018 Всміхнусь тобі з любов’ю, милий світе, І пригорнусь до тебе, як дитя. Не втомлюється серденько радіти, Як чую вранці співи солов’я. Тебе кохаю, радість чиста лине Із серця і душі моєї знов, Бо з […] Читати дальше
Матусю, мамо, миле моє диво! 17.02.2018 Матусю, мамо, миле моє диво! Уже злетіли в небо журавлі… Черешня наша рясно зародила б… Нема її. А ми б з’їли ягід. А ми у тінь крислатого горіха Неподалік криниці-джерела Усілися б за стіл. […] Читати дальше
В ЩАСТІ КВІТНИ, МІЙ КРАЮ ЄДИНИЙ! 17.02.2018 Розцвітають сади. Потім сипляться яблука спілі. Та й зимові сніги – це також когось з нас біла мрія. У Вкраїні калина ожива соловейковим співом. Уже сніг білий тане, і земля покривається цвітом. Як травневий розмай […] Читати дальше
О материзно, краю мій багатий! 17.02.2018 О материзно, краю мій багатий! Вже стільки літ я проживаю тут. З усіх світів у будень чи у свято Прямі стежки мене у Рудники ведуть. Усі стежини і усі дороги Ведуть до рідного красивого […] Читати дальше
У РУДНИКАХ 17.02.2018 Летять птахи в небесному просторі. Он жайвір хмарку зачепив крилом. Пливуть хмарки, легенькі і прозорі, Над веснами заквітчаним селом. В моїм селі сади розквітли рясно. Я так люблю свій благодатний край! Скрізь, де не […] Читати дальше
Я МОЛЮСЯ ДО ТЕБЕ, ВКРАЇНО! 17.02.2018 Українонько, спала – наснилось, Сторононько моя чарівна: Ясні очі твої засльозились, А на серці – і сум, і журба. Сниться: діти тебе розпинають, Роки в наймах проводять – не дні, І таланти свої розсипають […] Читати дальше
НЕ ЗАРАДИ МОДИ 17.02.2018 Молюсь до Бога не заради моди. Зі смутком в серці за гріхи свої Йдемо до Нього ми, звичайні люди, Щоби знайти притулок для душі. Мандруємо земним тернистим шляхом Крізь світло радощів і темінь гіркоти, […] Читати дальше