Теплиться мрія, жевріє надія
На щирість, доброту людських сердець.
А в синім небі голуби сивіють
У блиску покарбованих кілець…

У вітровіях теплих, аж п’янких,
Купаю спогади про давню юність.
Ще в теплих сповитках легких –
Нечіпана дитинства …мужність.

В сільських шляхах, обкурених землею,
У споришах мереживних ще й досі
Щемливо тужить зблідлою зорею […]

Загубивсь між кучерями вітер.
І хурделить віхола п’янка.
Крадькома непевним кроком білим
Зачіску змережує зима.

Мерехтливе сніжинкове сяйво
Рік за роком віку додає.
Озираюсь в пройдене. Минає
Час невпинний. Новизну несе.

05.2001.

Загублюся у земній красі,
Утоплюся в травах буйноцвітних.
І скажу від щирої душі:
-Глянь навкруг – нектаром пахне літнім!
У безмежжі – сині небеса.
Човник білих хмар пливе невпинно.
І пташина пісня голосна
Веселковим леготом […]

Шепочуть віти казку весняну.
Підслухав вітер квітку чарівну.
Напивсь нектару і сп’янів од чару…
Наздожену його, наздожену…

Давньо-дитинно впаду у трави
Там, де бджола наспівала веснянок.
І замилуюся сонця загравами,
Мріями злину в росяний ранок…

9.05.2003.

Розквітнув день ясним промінням сонця,
А в травах вже виблискують зірки.
Он гіллям стукає верба в віконце.
Весну співають голосні птахи…

1.05.1997.

Наді мною небо синє висне,
А над ставом верби весняні
Радісну, зігріту сонцем пісню
Вітами наспівують мені.

21.05.1997.

Он веселкою небо розквітло
І розсипало радісні миті,
Розіпнулось над краєм чисто.
І потонули хмари в блакиті.

Я б хотіла побачитись зблизька
З тими хмарками, ще й із дугою,
Що нависла над світом низько […]

Яскраво сонце сяє в небесах
І гріє земленьку своїм промінням чистим.
Вже ожила рослинність у лісах:
І росяна трава, і квіточки барвисті.

11.08.1997.