Понурий світ в вагонному вікні:
Опале листя під холодним снігом.
А я у цім вагоні теплім їду –
У Львів ще й досі хочеться мені.

Встромили лезо в моє серце мрії
Про чар студентських […]

Буяють айстри гостроязичкові.
Цвітуть жоржини в мами на грядках.
А дітвора в цей час біжить до школи.
В цю пору ми – у доньках та синах.

Озвався дзвоник мелодійно в школі,
Мов каже: «Поспішайте […]

Вже у багрянець зодягнулись віти.
І вже лелека в ирій загляда.
Вже знову йдуть до школи малі діти,
І знову юність в зрілість поспіша.

Вже знову ранки холодом сповиті.
І знов отави косять, бо […]

Білим пухким інеєм
Білосвіт іскриться.
Ясен-позолотою
Небосхил багриться.

Замилуюсь пензлика
Рухами майстерними.
Але ним же ж водить хтось…
Може, Мороз сердиться?..

Прислухаюсь: у скупченні вус колоскових,
У заграві палкій польовий мак співа.
Розлилась чиста радість
На стрічках городових
І пливе у безмежжя в пшеницях і житах.

У червоно-самрагдовім цвіті, заморена,
І сміється, і плаче, про […]

Бачу: в зиму завітало літо.
Знов купаються травинки у теплі,
І ясніє край наш буйним цвітом,
Лине пісенька про гожі дні,

Про зелені трави, синє небо,
Клекіт бузьків, трелі солов’їв,
Споришеву стежку до оселі… […]

Безсило квилить чайка серед піль,
Благає нас надати допомогу.
Бездумно в неї цілився стрілець
І, зранивши, покинув у судомах.

І птаха б’ється, плаче, аж рида…
У неї ж двоє діток зголоднілих.
Політ мав пролягти […]

Огортає хмара неба синь,
Затуляє сонячне проміння.
Мріями в прозорість чисту злинь
І повір у власне воскресіння.

Хай на серці смуток і журба,
Задивися в далеч виднокраю.
Промовляй лиш лагідні слова –
Я у […]

Усі мої веселики-думки
Безжально спопеляє чорна заздрість…

Теплиться мрія, жевріє надія
На щирість, доброту людських сердець.
А в синім небі голуби сивіють
У блиску покарбованих кілець…