О материзно, краю мій багатий!

О материзно, краю мій багатий!
Вже стільки літ я проживаю тут.
З усіх світів у будень чи у свято
Прямі стежки мене у Рудники ведуть.

Усі стежини і усі дороги
Ведуть до рідного красивого […]

Читати дальше

У РУДНИКАХ

Летять птахи в небесному просторі.
Он жайвір хмарку зачепив крилом.
Пливуть хмарки, легенькі і прозорі,
Над веснами заквітчаним селом.

В моїм селі сади розквітли рясно.
Я так люблю свій благодатний край!
Скрізь, де не […]

Читати дальше

НА МАЙДАН!

В моїй країні знов зима лютує
І стелиться мереживом до ніг.
І знову коле серце, знов малює
В душі моїй пейзажі білий сніг.

Я стрепенуся завтра (та ні, нині!)
І вирвуся з обіймів темноти. […]

Читати дальше

А НЕПОКІРНІСТЬ ВКОТРЕ ВОСКРЕСАЄ…

Я присягалася собі більш не писати
Про все в житті, що так наш люд болить,
І про цинізм, облудність депутата,
Котрий лиш словом за народ стоїть.

Я присягалася собі більш не писати,
Що в […]

Читати дальше

Молюсь до Тебе

Молюсь до Тебе, Боже мій великий,
Єдиний Отче з висоти Небес.
Тобі підвладні гори, море й ріки,
Уся земля і навіть Всесвіт весь.

Усе Твоє, бо створене Тобою.
…Хоч ми, немов безсила комашня,
В […]

Читати дальше

НОВОРІЧНЕ

На щастя, на здоров’я, на весь Новий рік!
Хай всім живеться краще, ніж торік!
Хай всім допомагає Божа Мати
У радості й достатку проживати!

Я навіншую вам пісень веселих
У вишивками прибраних оселях.
А в тих світлицях хай добро іскриться
І завжди […]

Читати дальше

Росте дитина, рум’яніють щічки

Росте дитина, рум’яніють щічки,
А в очках сонце відблиски дає.
Стають на землю несміливі ніжки.
…О Боже! Це усе Твоє!

Це все Твоє – поля, і небо гоже,
І сад, і ліс, і груші, […]

Читати дальше

…Наперекір усяким пересудам

…Наперекір усяким пересудам
Я розкажу вам про своє село,
Про те, як тут живеться людям,

У цім раю. Воно б могло
Ген простягнутися лісами й далі,
А ще – ставками блиснути за край,
Де […]

Читати дальше

ЦВІТИ, ЧЕРНИЦЕ!

До 520-річчя села Черниця
В древньому селі Черниці
Більше п’яти сотень літ
Добра доленька іскриться
І дарує Бог утіх.
І хоч осінь сумно журить
Дощові холодні дні,
Та на серці – не похмуро
І калина […]

Читати дальше

Стою край поля

Стою край поля. Як тут не радіти –
Зелені паростки до сонця пнуться ввись!
…Отак людийна. Хоче краще жити,
Але тягар давить її якийсь.

Якісь турботи, клопіт якийсь вічний
Про те, про інше, про […]

Читати дальше