Молюсь до Бога не заради моди.
Зі смутком в серці за гріхи свої
Йдемо до Нього ми, звичайні люди,
Щоби знайти притулок для душі.
Мандруємо земним тернистим шляхом
Крізь світло радощів і темінь гіркоти, […]
творча мозаїка
Молюсь до Бога не заради моди.
Зі смутком в серці за гріхи свої
Йдемо до Нього ми, звичайні люди,
Щоби знайти притулок для душі.
Мандруємо земним тернистим шляхом
Крізь світло радощів і темінь гіркоти, […]
Жорстокий світ, цинічний і брудний…
Ні, це не світ, це ми – у ньому люди.
Фальшиво на колінах б’ємось в груди:
«Прости, як митареві, Господи святий…»
23.11.1998.
В моїй країні знов зима лютує
І стелиться мереживом до ніг.
І знову коле серце, знов малює
В душі моїй пейзажі білий сніг.
Я стрепенуся завтра (та ні, нині!)
І вирвуся з обіймів темноти. […]
Я присягалася собі більш не писати
Про все в житті, що так наш люд болить,
І про цинізм, облудність депутата,
Котрий лиш словом за народ стоїть.
Я присягалася собі більш не писати,
Що в […]
Молюсь до Тебе, Боже мій великий,
Єдиний Отче з висоти Небес.
Тобі підвладні гори, море й ріки,
Уся земля і навіть Всесвіт весь.
Усе Твоє, бо створене Тобою.
…Хоч ми, немов безсила комашня,
В […]
На щастя, на здоров’я, на весь Новий рік!
Хай всім живеться краще, ніж торік!
Хай всім допомагає Божа Мати
У радості й достатку проживати!
Я навіншую вам пісень веселих
У вишивками прибраних оселях.
А в тих світлицях хай добро іскриться
І завжди […]
Росте дитина, рум’яніють щічки,
А в очках сонце відблиски дає.
Стають на землю несміливі ніжки.
…О Боже! Це усе Твоє!
Це все Твоє – поля, і небо гоже,
І сад, і ліс, і груші, […]
…Наперекір усяким пересудам
Я розкажу вам про своє село,
Про те, як тут живеться людям,
У цім раю. Воно б могло
Ген простягнутися лісами й далі,
А ще – ставками блиснути за край,
Де […]
До 520-річчя села Черниця
В древньому селі Черниці
Більше п’яти сотень літ
Добра доленька іскриться
І дарує Бог утіх.
І хоч осінь сумно журить
Дощові холодні дні,
Та на серці – не похмуро
І калина […]
Стою край поля. Як тут не радіти –
Зелені паростки до сонця пнуться ввись!
…Отак людийна. Хоче краще жити,
Але тягар давить її якийсь.
Якісь турботи, клопіт якийсь вічний
Про те, про інше, про […]