Топ-100

Плачуть дерева

Довго виглядали деревця весну. Чомусь барилася світами, губилась поміж стежок, аж нарешті озвалася пташиним співом, вихлюпнула небесною голубінню, сонечковим посміхом. І розвеселила все навкруги. Рослини вдягаються в нові пишні шати. Манить красою ніжно-зелений лист, наче […]

Поділитися:
Читати дальше

Болить ще рана…

Життя триває. День іде за днем. Заходить сонечко і вранці знову сходить. Людина в клопотах своїх шукає мить, щоб відвернути біль страшний – Чорнобиль. Вже стільки літ минуло, відколи біда ця сталась… І залишив Чорнобиль […]

Поділитися:
Читати дальше

Не зазіхай і ти, людино…

Лагідне сонячне проміння запрошує нас заглянути до весняного лісу. Він ще дрімає, оповитий тишею. Тільки де-не-де на галявинці посхиляли ніжно-білі голівки провісники весни проліски – квіти, що бояться злих зазіхань на їхню красу холодного, злючого […]

Поділитися:
Читати дальше

Ніжністю і ласкою заворожує

Чарує цвітом, ніжною зеленню і прозорістю повітряної свіжості неозоре довкілля. Дивує неповторністю барв і форм рідна природа. Та й птахи із вирію повернулися і, знай, наспівують веснянок, насолоджуючись ними і вправляючись у майстерності зачаровувати дивоспівом […]

Поділитися:
Читати дальше

Вітаймо весну!

Невеличка галявинка у старезному лісі посміхається до сонця білоцвітом. Здається, що тугі пуп’янки проліска ось-ось розкриються і привітають весняний ранок. Як чекаємо диво-часу, коли спрагла тепла землиця оживе травами, буйним цвітом виплесне людям красу! А, […]

Поділитися:
Читати дальше

Уже йде весна-красна…

Яскраво-займистий небокрай та ранкова свіжість немов би заперечують існування снігового покрову. Та й календар підтверджує: весна ж! Але насправді в нашім краю нелегко весні побороти зиму, що міцним льодом скувала водойми, білим покривалом застелила поля […]

Поділитися:
Читати дальше

На прощання…

Розгулялась віхола… Реве, гуде злий вітрище, сипле жмені холоду, жбурляє їх урізнобіч, як незагнуздану лють. Аякже, має чого сердитися, адже час володарювання вичерпується – весняний місяць березень ось-ось випромінюватиме тепло.

Сонечко із кожним днем […]

Поділитися:
Читати дальше

Надіймося, чекаймо…

Мороз малює візерунки. То на шибці, то на деревах, навіть попідніж розкидані витвори його талановитих рук. Ще й щоки пощипує. І такі рум’яні вони, як пелюстки маку, розквітлого серед пшениць. Саме в люті морози мені […]

Поділитися:
Читати дальше

Моя зимова гостя

Прилетіла сьогодні Сніжинка до мене в гості. Влаштувалася на долоні і розпитує, коли послабшав мороз. Я, розуміючи її стурбованість, стараюся потішити: „Не журися, люба. Він лише пішов у гості, незабаром повернеться, обов’язково повернеться. Зимі ще […]

Поділитися:
Читати дальше

Зимова прогулянка

Навкруги білим мереживом застелена земля. Воно сліпить очі білизною, грайливо ковзають по ньому сонячні зайчики. Виткане вмілою майстринею-зимою, це мереживо красою вабить зір і видається неперевершеним.

Гострі білі шпильки виблискують на сплячих деревах, кущах. […]

Поділитися:
Читати дальше