…Наперекір усяким пересудам
Я розкажу вам про своє село,
Про те, як тут живеться людям,

У цім раю. Воно б могло
Ген простягнутися лісами й далі,
А ще – ставками блиснути за край,
Де […]

До 520-річчя села Черниця
В древньому селі Черниці
Більше п’яти сотень літ
Добра доленька іскриться
І дарує Бог утіх.
І хоч осінь сумно журить
Дощові холодні дні,
Та на серці – не похмуро
І калина […]

Стою край поля. Як тут не радіти –
Зелені паростки до сонця пнуться ввись!
…Отак людийна. Хоче краще жити,
Але тягар давить її якийсь.

Якісь турботи, клопіт якийсь вічний
Про те, про інше, про […]

В моїй країні знов зима лютує
І стелиться мереживом до ніг.
І знову коле серце, знов малює
В душі моїй пейзажі білий сніг.

Я стрепенуся завтра (та ні, нині!)
І вирвуся з обіймів темноти. […]

Я присягалася собі більш не писати
Про все в житті, що так наш люд болить,
І про цинізм, облудність депутата,
Котрий лиш словом за народ стоїть.

Я присягалася собі більш не писати,
Що в […]

О краю рідний, материзно красна!
Де б не була я, де б не ліг мій шлях,
Вогонь любові й вірності не згасне
В моєму серці і в моїх очах.
11.08.1997.

Ось тут вклоняюсь Україні –
Отут, у рідному селі,
Де від дитинства іще й нині
Mені співають солов’ї.

Ось тут вклоняюсь Україні.
Отут, де Рудники мої,
Од віку вічні, іще й нині
Плекають доньок […]

Табунчик чистих мрій дитячих
Призупинивсь, бо – морок ночі.
Я ж світлячком поміж невдачі
Проб’юся в день. Я сонця хочу.

Я витру плями чорні й сірі
На диску, що добром палає.
Ні, не помчу […]

Моя Вкраїна піднялась з руїн.
Живцем їй серце із грудей виймали,
Забороняли встати із колін
І в душу яничари їй плювали.

Моя Вкраїна – це безцінний дар,
Це – солов’їна пісня і калина.
А […]

Тихоплинна вода
Випливає на волю.
Чомусь нарікає
На долю…
Але карщого краю,
Ніж вдома, нема.
Та ніяк не збагне…
І втікає, втікає
На волю вона…
2.04.2001.