Нічка вже зоріє

Нічка вже зоріє,
Темінь у вікні.
Спи, моя дитино,
Виростай у сні.

Поки зорі креслять
Свій на небі шлях,
Спи, моє малятко,
Посміхайся в снах.

Пий водицю чисту.
Квітів назбирай,
В стежці трав’янистій […]

Читати дальше

УСТАМИ СИНА

Звертаюся,друзі, у сні й наяву:
Не вбийте пташину у небі,
Плекайте, догляньте у нашім саду
Усе, чого треба.

Звертаюсь до тата і мами щодня:
Моліться за щастя і сонце,
Подбайте про трелі гучні солов’я […]

Читати дальше

ПТАШИНИЙ ШЛЯХ У ВИРІЙ

Каже мати до свого хлоп’яти:
«Подивися, сину, он летять
В вирій разом з мамою і татом
Трійко молоденьких пташенят.

Ця дорога до тепла неблизька,
Ніжки й крильця втомлені болять.
І не знати, чи усім […]

Читати дальше

ЗВЕРТАННЯ

Ти послухай, сину, моє диво,
Як в кущі калини на гіллі
(Я лише тобі секрет відкрию)
Пісеньку співають солов’ї.

Ти приглянься, сину, моє диво,
Онде сонце променем ясним
Землю, росами покриту, обігріло,
День розквітнув […]

Читати дальше

КЛИЧУ ЛІТО

Солодка чарівна казко –
Літо! Прилинь, будь ласка,
Цвітом барвистим пахучим
І соловейком співучим,
Сонечком ясним іскристим,
Яблуком стиглим налитим,
І черешневим намистом,
І полуничним барвистим
Соком солодким, як казка…
Літечко, літо грайливе,
Швидше прилинь, […]

Читати дальше

Люблю я поле, і зелене жито

Люблю я поле, і зелене жито,
І гай, і ліс, і луки запашні.
О, скільки пахощів навкруг розлито!
За все вклоняюсь Богу до землі.

Люблю пору весняного розмаю
І літо тепле-тепле й гомінке.
А […]

Читати дальше

МАМІ

Додому перебігла через поле…
Матуся вишиванки розгляда.
Квітки на полотні сплелися з болем:
Червоне – то любов, а чорне – то журба…

Зимові дні короткі, ніби спалах.
Така й життєва радість нетривка.
…Горить у […]

Читати дальше

Я ЗНОВУ ВДОМА

Я знову вдома. Пахне материнка.
Горить вогнем малина на стеблі.
Порічка пломеніє, мов жаринка,
І яблука всміхаються мені.

Я знову вдома. Голубіє небо,
І трави манять. Світ увесь розцвів!
Біжу до ясена, котрий (приємно […]

Читати дальше

ПРИГОРНУСЯ

Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.

Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]

Читати дальше