Якщо в серці журба і смуток,
А на очі сльози набігли,
Пам’ятаймо: є в Небі Господь,
Він – наш Батько, а ми – Його діти.

Помолімось до Бога з любов’ю,
На коліна упадьмо і […]

Ми змаліли душею. До нас горнеться туга і смуток.
Нас бентежать невдачі і невпинності часу ріка.
Де ж він, де той сівач? Хай візьме свій здобуток
І в родючу землицю вкине зерна Добра.

…Як […]

Що ви зробили з нашим правом вільно
Сміятись, плакать, думати про все?
Навіщо сплюндрували Україну,
Чому народ наш до розколу йде?

Нам не ділитись, а єднатись треба,
В нас Україна рідна – лиш одна, […]

Не вбивай, мене, мамо, в собі,
Бо я хочу на світ подивитись.
Мені Богом призначено жити,
А не вічно страждати в пітьмі.

Народи мене, мамо, на світ,
Охрести мене в храмі святому.
Загостить благодать […]

Чар-сонце
Диво-зілля
Зігріває
Жар-птаха
У небо лине
Перо її
В своїх руках
Тримаю
Хай не відкине
Господь мене
З когорти
Нескорених
Я не згораю
Думки у небо
Високе линуть
А час минає

2.04.2001.

Легко зранити серце чуже.
Та нелегко цей біль пригасити,
Як нелегко у злагоді жити,
Коли кожен доводить своє…

30.03.2004.

Матінко Божа, Небесна Нене,
Не дай злим людям знущатися з мене.
Покрий мене, прошу, своїм омофором,
Допоможи мені бути в покорі.

22.05.1998.

Попелом розвіялось кохання…
Ще у жовтій осені згоріло.
А у віку – вже сумне чекання.
І в наплічник часу спогадів набилось…

«Шевченківці» вже лагодять комбайни.
Їх поле кличе в далину хлібну.
І хоч навколо ще лише смарагди,
Вже колос сниться вправному женцю.

Жнивар чомусь не любить відпочинку.
Він в полі змалку – виріс край села… […]

Одвічна філософія буття:
Дитина й мати, мати і дитина,
І рідний край – квітуча Україна,
І наш Творець високо в Небесах.

1999.