Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
[…]
Категорія: Книжка “Проб’юся в день…”

У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Від зими до літа
Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.
Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.
ВСЕ ТАК ПРОСТО…
Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю.
Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]
ПОДАРУЙ МЕНІ РАДІСТЬ
Подаруй мені барви яскраві
І троянд хоч мільйон подаруй.
І зізнайся, як гарно у парі
Нам удвох. А тоді помандруй
До веселки у гості й із висі
Зазирни в мою Музу життя.
І по […]
Притулюсь до щік твоїх гарячих
Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів…
11.2002.
Білопінням вишневого цвіту
Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів.
Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя.
02.2002.
ОДДАЙ ТЕПЛО
Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч.
Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]
МОНОЛОГ НЕНАРОДЖЕНОГО ДИТЯТИ
Не вбивай, мене, мамо, в собі,
Бо я хочу на світ подивитись.
Мені Богом призначено жити,
А не вічно страждати в пітьмі.
Народи мене, мамо, на світ,
Охрести мене в храмі святому.
Загостить благодать […]
Чар-сонце
Чар-сонце
Диво-зілля
Зігріває
Жар-птаха
У небо лине
Перо її
В своїх руках
Тримаю
Хай не відкине
Господь мене
З когорти
Нескорених
Я не згораю
Думки у небо
Високе линуть
А час минає
2.04.2001.
Легко зранити серце чуже
Легко зранити серце чуже.
Та нелегко цей біль пригасити,
Як нелегко у злагоді жити,
Коли кожен доводить своє…
30.03.2004.