У вітровіях теплих, аж п’янких,
Купаю спогади про давню юність.
Ще в теплих сповитках легких –
Нечіпана дитинства …мужність.
В сільських шляхах, обкурених землею,
У споришах мереживних ще й досі
Щемливо тужить зблідлою зорею […]
Категорія: Книжка “Проб’юся в день…”
У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Загубивсь між кучерями вітер
Загубивсь між кучерями вітер.
І хурделить віхола п’янка.
Крадькома непевним кроком білим
Зачіску змережує зима.
Мерехтливе сніжинкове сяйво
Рік за роком віку додає.
Озираюсь в пройдене. Минає
Час невпинний. Новизну несе.
05.2001.
ІДЕМО ДО ОСЕНІ
Так прудко мить наздоганяє іншу.
У круговерті днів минає вік.
Усе минає. І життєву нішу
Наповнює справ добрих і невдалих лік.
Танцює вальс на водяному плесі
Сп’яніла пахощами комашня.
А у дзвінкім та чистім […]
Упало небо у зелене листя
Упало небо у зелене листя –
Це льон розцвів так ніжно-голубим.
Навколо все барвисто-урочисте.
Завжди милуюсь літом чарівним.
Минула осінь, і зима минула,
Весна-красна поволі одцвіта.
А я про літо і про весну чула, […]
Хоча мчать і весни, і літа
Хоча мчать і весни, і літа,
Не піддамся старості так скоро.
В мене є мета одним-одна –
По житті іти лише угору.
І хоч де-не-де крадеться сивина,
І хоч зморшка борознить обличчя,
І в […]
Веселиться рясний дощик
Веселиться рясний дощик,
Пісеньку співає.
А край неба міцний мостик
Веселка ладнає.
Одним рогом тримається
Батьківської хати,
Ну, а другим силкується
Доньчину дістати.
Пробіглися б тим місточком
Онученьки жваві…
Та веселка над горбочком […]
Тихо день згасає
Тихо день згасає –
Молодість минає.
Зорі вечорові
Стежку осявають.
18.10.2003.
ОСІННІ КОЛЮЧКИ
Всміхнулось рано-вранці спіле літо
І так зрадливо кинуло: «Прощай..!»
І раптом дощ почав стіною лити…
О, серпне! Не минай. О, не минай…
Холодні і колючі хмари виснуть,
Бо осінь – це така пора.
Що […]
Минуло літо
Минуло літо. Сипле барви осінь.
Прийшла пора збирати врожаї.
Лежать м’які отави у покосах.
Клубочаться тумани по землі.
Сумує стежка. Вмили її роси.
І журавлів не чути угорі.
Вже зиму холоди у гості просять, […]
У срібні роси стають ноги босі
У срібні роси стають ноги босі…
Примхливо осінь ронить жовтий лист.
Лягає ніжна зелень у покоси –
Отаву й нині косять, як колись.
Гуляє вітер злий, несучи холоднечу,
Гойдає жовту осінь на крилі.
Оці […]