Якщо серце здолала туга,
якщо осінь у нім чи зима,
уяви собі подорож лугом,
Де симфонія щастя луна.
Помандруй і заплутайся в травах,
Упади на дзвіночка стебло,
Притулися щокою, й заграва
В небі чистім […]
творча мозаїка
У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Якщо серце здолала туга,
якщо осінь у нім чи зима,
уяви собі подорож лугом,
Де симфонія щастя луна.
Помандруй і заплутайся в травах,
Упади на дзвіночка стебло,
Притулися щокою, й заграва
В небі чистім […]
Рідненька наша! Ви усіх зростили,
Усім даруєте любов, тепло.
Якби могли, ми б небо прихилили,
Щоб суму в серці вашім не було.
Нехай собі минають дні за днями –
Їм не накажеш, не зупиниш час. […]
Хлопченя стулило чорні вії.
Просить Сонька, щоб прийшов у сни.
Хоче в них побачить свої мрії,
До яких ще йти йому і йти.
Мама й тато хлопчика голублять,
Братик його любить над усе.
Але чи […]
Відпалали в серці літні ватри,
Віджовтіли листопадом думи.
Кличе зимонька в свої палати
І плете вінок холодний з туги.
Турботливо ковдрою вкриває
Все довкілля. Та мороз жартує.
І хурделиця в думках блукає.
В ній […]
Кому ти потрібна нині?
І кава твоя холоне.
Побачила ключ журавлиний,
І в серці самотність стогне.
В журбі твоїй тихій, несмілій
Немов простягаєш руку:
«Подайте-но радощів бідній
Або проженіть розлуку,
Над хащами густо […]
Одлетіли лелеченьки в вирій.
Одлетіла й надія на крилах.
Як повернуться пташки з дороги,
То пропадуть у серці тривоги.
Як повернуться пташки з весною,
То розквітну я знов, як малою.
Знову серце засяє вогнями, […]
Леготом чистим у вись бездонну
Линь, моя весно стокрила.
В далеч безкраю журбу монотонну,
Смуток мій ти б помістила…
Ти б додала мені сил у терпінні,
Ти б у журбі розсмішила…
Весно моя, подаруй-но […]
Буяють айстри гостроязичкові.
Цвітуть жоржини в мами на грядках.
А дітвора в цей час біжить до школи.
В цю пору ми – у доньках та синах.
Озвався дзвоник мелодійно в школі,
Мов каже: «Поспішайте […]
Вже у багрянець зодягнулись віти.
І вже лелека в ирій загляда.
Вже знову йдуть до школи малі діти,
І знову юність в зрілість поспіша.
Вже знову ранки холодом сповиті.
І знов отави косять, бо […]
Білим пухким інеєм
Білосвіт іскриться.
Ясен-позолотою
Небосхил багриться.
Замилуюсь пензлика
Рухами майстерними.
Але ним же ж водить хтось…
Може, Мороз сердиться?..