Сонячний промінь – у серці на радість,
Парость зелена – не час для журби.
І хоча часто спіткає нас складність,
Прагнути треба дійти до мети.
Сиві завії добром зігрію.
Заздрісним людям любов свою […]
творча мозаїка

У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Сонячний промінь – у серці на радість,
Парость зелена – не час для журби.
І хоча часто спіткає нас складність,
Прагнути треба дійти до мети.
Сиві завії добром зігрію.
Заздрісним людям любов свою […]
Обтято крила і надій катма.
Тебе безодня поглинає – заздрість.
А я – із мріями, я не сама,
Хоча торую шлях у незворотну старість.
13.04.2005.
У мороці буднів жорстоких,
В обіймах немилосердя
Всміхнуся добру широко
Так щиро, так тепло – всім серцем!
29.03.2004.
Кому ти потрібна нині?
І кава твоя холоне.
Побачила ключ журавлиний,
І в серці самотність стогне.
В журбі твоїй тихій, несмілій
Немов простягаєш руку:
«Подайте-но радощів бідній
Або проженіть розлуку,
Над хащами густо […]
Одлетіли лелеченьки в вирій.
Одлетіла й надія на крилах.
Як повернуться пташки з дороги,
То пропадуть у серці тривоги.
Як повернуться пташки з весною,
То розквітну я знов, як малою.
Знову серце засяє вогнями, […]
Леготом чистим у вись бездонну
Линь, моя весно стокрила.
В далеч безкраю журбу монотонну,
Смуток мій ти б помістила…
Ти б додала мені сил у терпінні,
Ти б у журбі розсмішила…
Весно моя, подаруй-но […]
Відпалали в серці літні ватри,
Віджовтіли листопадом думи.
Кличе зимонька в свої палати
І плете вінок холодний з туги.
Турботливо ковдрою вкриває
Все довкілля. Та мороз жартує.
І хурделиця в думках блукає.
В ній […]
Упало небо у зелене листя –
Це льон розцвів так ніжно-голубим.
Навколо все барвисто-урочисте.
Завжди милуюсь літом чарівним.
Минула осінь, і зима минула,
Весна-красна поволі одцвіта.
А я про літо і про весну чула, […]
Хоча мчать і весни, і літа,
Не піддамся старості так скоро.
В мене є мета одним-одна –
По житті іти лише угору.
І хоч де-не-де крадеться сивина,
І хоч зморшка борознить обличчя,
І в […]
Веселиться рясний дощик,
Пісеньку співає.
А край неба міцний мостик
Веселка ладнає.
Одним рогом тримається
Батьківської хати,
Ну, а другим силкується
Доньчину дістати.
Пробіглися б тим місточком
Онученьки жваві…
Та веселка над горбочком […]