Сплять ще деревця. Їм казка сниться – дні травневі в цвіті. Розквітла вишня молода край обійстя бабусі Катерині шле привіти. Наобіцяла яблуня тих привітань бабуні рано-вранці передати, як тільки-но порепаних долонь її торкнеться сонечко…
А […]

Маріїна доля не стелилася барвінком. Одинока матір, зневажена у злеті кохання, аж до народження донечки боролася за її право мати батька. Та все дарма…
– Це не моя дитина. В неї зі мною – жодної […]

Тихий осінній вечір зібрав сім’ю в хаті. Малого Олежика привела із прогулянки сестричка Олюня, і хлоп’я на повен рот заявляє: „Хочу їсти!” Червоненькі щічки малечі одразу ж туляться до мами.
– То готуйтеся вечеряти. Онде […]

Тихе надвечір’я. Сумовито порипує давно немащеними завісами дерев’яна хвіртка. На другому кінці села аж заходяться пси. І цей собачий хор вкотре боляче ранить серце баби Марти лихою здогадкою.
„Мабуть, знову напився… І хто його додому […]

Стрімко мчать роки Маріїні. Не в радощах і втіхах, а в щоденній тривозі і в немилих серцю турботах промчали баскі коні її молодістю. Де й не візьмися – сріблом на скронях посипано. Та не до […]

Яскраво палахкотять квітки у садочку бабусі Орисі. Раз-по-раз позирає старенька на чудо-диво та й посміхається…
– Ось я тобі водички дам, моя красуне, – промовляє до півонії, а в пам’яті неждано-негадано, якось ніби самі собою […]

Літнє сонце розпікало асфальтову стрічку дороги. І від того гарячого дотику проміння вона видавалася жахливим смердючим місивом. І ота дорога від дому до райцентру в легковій машині, що мчала наввипередки із вітром, додавала сум’яття. Що […]

У Ірини горе. Чорним круком озивається до неї щоранку, докльовуючи зболене серце. І світ їй немилий.
– У мене вже сил немає чекати… Я вже не можу, більше не можу… – випускає свій біль на […]

Життя Ольжине не зупинилося – воно равликом заповзло в нудну тісноту постільного режиму і там мовчки й насліпо мучиться-страждає… А думки – як надокучливі ґедзі: повертають спогадами в минуле. Тоді вона сизою горлицею побивалася в […]