Калейдоскоп думок

Поспішай, бо скоро Новоріччя,
Назавжди покинути журбу.
Хай засяє на твоїм обличчі
Щира посмішка. І я з теплом прийду.

31.12.2002.

Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч.

Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]

Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів.

Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя.

02.2002.

Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів…

11.2002.

Подаруй мені барви яскраві
І троянд хоч мільйон подаруй.
І зізнайся, як гарно у парі
Нам удвох. А тоді помандруй

До веселки у гості й із висі
Зазирни в мою Музу життя.
І по […]

Знов приходиш до мене у сні.
Знову серденько вранці тріпоче,
Зайві сльози зволожують очі…
Ти прийди ще до мене у сні.

Знов приходиш до мене у сні.
Знову тішусь, як дівчинка в школі,
Бо […]

Попелом розвіялось кохання…
Ще у жовтій осені згоріло.
А у віку – вже сумне чекання.
І в наплічник часу спогадів набилось…

Легко зранити серце чуже.
Та нелегко цей біль пригасити,
Як нелегко у злагоді жити,
Коли кожен доводить своє…

30.03.2004.

Матусю, мамо, миле моє диво!
Уже злетіли в небо журавлі…
Черешня наша рясно зародила б…
Нема її. А ми б з’їли ягід.

А ми у тінь крислатого горіха
Неподалік криниці-джерела
Усілися б за стіл. […]

Одвічна філософія буття:
Дитина й мати, мати і дитина,
І рідний край – квітуча Україна,
І наш Творець високо в Небесах.

1999.