Життя Ольжине не зупинилося – воно равликом заповзло в нудну тісноту постільного режиму і там мовчки й насліпо мучиться-страждає… А думки – як надокучливі ґедзі: повертають спогадами в минуле. Тоді вона сизою горлицею побивалася в […]
Материнський біль
У Ірини горе. Чорним круком озивається до неї щоранку, докльовуючи зболене серце. І світ їй немилий.
– У мене вже сил немає чекати… Я вже не можу, більше не можу… – випускає свій біль на […]
…То рвалися струни серця
То не скрипка жалісно вигравала, то Іванове серце ділилося на дві половини. То струни його серця рвалися несамовито, бо ще навіть не натішився своїми синами-соколами, а вже їх не має… Ніхто не зупиняв Івана. „Хай […]
А за вікном чорнів вечір…
Цю мрію Орися леліяла довгих дев’ять місяців. Любовно виношувала свою крихітку під серцем, подумки пестячи її найтеплішими словами. І оте її ще не народжене щастячко в уяві вже озивалося першим словом „ма-ма”… Ніжно-рожеві щічки, малинові […]
Бомж
Чиста, хоча й невипрасувана, дешева сорочка, зім’ятий светр, колись модні спортивні штани, навіть фірму ще можна прочитати «Адідас». На голові – теж синя спортивна шапка. Таким запам’ятався цей доволі молодий чоловік, котрий неподалік церкви немов […]
ЧУЖІ В ХАТІ
“Це ти, мамо, в усьому винна! Це ти своїх дітей розкидала по світу квартирантами!” – попри плач на весь голос, не стримувалася молода жінка, огризаючись від докорів на чужій господарці, куди найнялася поратися біля немічної […]
Таки найкраще – вдома…
Якесь недобре передчуття переслідувало чотирьох чоловіків і стількох же жінок. Позаду – асфальтова стрічка дороги в рідній Україні, попереду – тривога пошуку роботи у чужій країні. Тут, у гамірливій юрбі митників і таких же, як […]
І там меду нема, і тут згірчило…
Оленине життя ставало дедалі біднішим. Поки працювала на заводі, грошей не бракувало. Чоловік теж заробляв непогано. А два синочки росли під бабусиною опікою, горя не знаючи.
…Розлука ввірвалася в родину злою мачухою. Якось увечері Олена, […]
Хрест
До болю гіркі події в її долі щодня спогадами ранять серце, примножують страждання, і сліз тих (звідкіль беруться?) – годі очі підвести… А запашне літо виграє барвами, додаючи тепла кожному серцю, – поглянь-но. Бач, в […]
САМОТИНА
Тихо жебонить струмок неподалік від Петрових грядок. І берізка дрімотно задивилася на засинаюче довкілля. Усе налаштовано на холоди, очікує на зиму. Усе вмовкло…
Петро перекопує свої грядки, раз-по-раз перепочиваючи – літа не ті. Життя спливає, […]