Скрипка би не грала

У безмежній високості звідкись узялися хмари. І важка задуха від спеки також віщує зміну погоди. Синя, аж свинцева хмара обіцяє грозу. Серце Катерини оповив неспокій. Передбачає щось недобре. Попри все, сама себе втішає: всі вдома […]

Читати дальше

Дівчинка-дзига

Переливається дзвіночками, сріблястим джерельцем лине сміх дзвінкий Катрусин. Чи сонечко так її тішить, чи чорнобривці під вікнами жовтогарячі, а, може, учорашня веселка на небі всипала їй радості повні пригорщі… Безтурботним метеликом бігає по м’якій шовковій […]

Читати дальше

А сонечко своє робить

Ще чорною хусткою ночі оповита земля, а в оселях то тут, то там спалахують електролампочки. Голосно відлунює аж в інший кінець села криничне цямриння. Заспані собаки протягуються на хрипле півняче „ку-ку-рі-ку”.

А ось і […]

Читати дальше

Осінь, а в серці весна

Холодна пора навіває сум. Бо, що не кажіть, але довкілля має неабиякий вплив на настрій людини. Попри те, що ще не хочеться вступати в зиму, вона таки стукає до нас – то рвучким вітровієм озветься, […]

Читати дальше

Краса осіннього дня

Минуло літечко. Журливих ноток у часоплин додає падолист – у наші краї прийшла золотокоса володарка осінь. Непомітно насуваються сиві тумани, а холодні ночі укупі з навислими дощовими хмарами, створюючи густу темну пелену, немов би підкреслюють: […]

Читати дальше

Як окрилює ця краса!

Синьооке небо дивує неозорістю. Скільки оком кинь – навкруги височить накинуте над світом прозоре покривало. А в тій бездонності – човники-ластівки, корабели-лелеки. Ще й жмут сонячного світла, осяваючи небесну путь, губиться в безмежжі.

Наввипередки […]

Читати дальше

Листопадом сипле осінь

Важкі свинцеві хмари, оповивши то східний, то західний небокраї, а ще – пронизливі вітри та холодна мжичка, що переходить у мокрий сніг, вперто заявляють про те, що місяць листопад – таки пізній осінній місяць…
[…]

Читати дальше

То плаче, то сміється осінь…

Червонобокими яблуками, духмяними грушками, соняшниковими кошиками стукає до нас осінь. Проситься у сад, на город, на лан… То тут, то там спалахує яскраво, немов підкреслює свою велич і багатство. І чарівницею, і золотокосою володаркою, і […]

Читати дальше

…І хліб-сіль на столі

Ліниво пробуджується листопадовий день. У досвітковій тиші прохолодно озивається криничне цямриння. А тим часом, поки в кімнатах у кутках ховаються нічні сутінки, сільські господарі вже турботливо метушаться по господарству.

«Ранок – панок», – шанобливо […]

Читати дальше

Багрянолистом осінь замаїлась

Журлива осінь почувається повноправною господинею нашого краю. Позолотила ліси, гаї, а поміж тим, спочивши, плаче захмареним небом. Оповита сизими хмарами небесна височінь. Сонячні промені перебиваються сплячкою в очікуванні можливості зігріти довкілля.

Прикрасою саду, що […]

Читати дальше