„Дайте на хліб…”

Гомонів-вирував ринок. Легенький вітер лоскотав у носі шашличним димом, розносилися довкола духмяні пахощі свіжоспечених калачів… Старенька бабуся, придбавши трохи фруктів, олію, хліб, повільно вийшла із головної брами. Раптом:
«Будь ласка, дайте на хліб!» – заволало […]

Читати дальше

Тихе полювання

Ну, хто каже цим хлопчакам так метушитися? Звиваються, як джмелі, штовхаються… І, звісно ж, падають. А недавно дощ пройшов. То трава мокра, аж виблискує під косими сонячними променями, що ледь пробиваються поміж каштанове гілля. Так […]

Читати дальше

Я додому повернусь…

Заробітчанська дорога простелилисяь перед Василем просто з причини його зацікавленості світом. Подумав, краще буде поїхати за кордон, хоча відлякували оці далеко не прості формальності з оформленням документів. Та посприяли знайомі (звичайно, не за дякую), і […]

Читати дальше

Кожному своє?..

Гаряче літечко – пора відпочинку. Так завжди говорить бабуся Олена. Тільки-но внученьки переступлять поріг, вона одразу ж нагадує їм, що міські діти приїхали в село не траву косити. Та й син її торохкотить невпинно, мовляв, […]

Читати дальше

Старість

Пронизливий вітровій промчав повз старого Дмитра із лунким свистом. Покрутивши опалим листом, підняв його високо вгору й поніс геть… „Бач, як розтанцювався”, – не перестає дивуватися дідусь могутності природної сили. Та й сам колись був […]

Читати дальше

СВЕКРУХА

Не видно ні зір, ні місяця – їх закрили кошлаті хмари. Вогким туманом повіяло з-над річки. Зоряна зіщулилася від холоду і мерщій – назад у хату. «Треба тепло вдягнутися на роботу, – подумала, – щоб […]

Читати дальше

Повернімо собі доброту

Три дороги розходяться поблизу Михайликової яблуньки. Татко посадив у саду деревину синові в перший день його народження – щоб не тільки на радість росла, а й користь приносила, збагачуючи сина вітамінами плодів соковитих, смачних. На […]

Читати дальше

А за вікном чорнів вечір…

Цю мрію Орися леліяла довгих дев’ять місяців. Любовно виношувала свою крихітку під серцем, подумки пестячи її найтеплішими словами. І оте її ще не народжене щастячко в уяві вже озивалося першим словом „ма-ма”… Ніжно-рожеві щічки, малинові […]

Читати дальше

САМОТИНА

Тихо жебонить струмок неподалік від Петрових грядок. І берізка дрімотно задивилася на засинаюче довкілля. Усе налаштовано на холоди, очікує на зиму. Усе вмовкло…
Петро перекопує свої грядки, раз-по-раз перепочиваючи – літа не ті. Життя спливає, […]

Читати дальше

…То рвалися струни серця

То не скрипка жалісно вигравала, то Іванове серце ділилося на дві половини. То струни його серця рвалися несамовито, бо ще навіть не натішився своїми синами-соколами, а вже їх не має… Ніхто не зупиняв Івана. „Хай […]

Читати дальше