Знаю: літа уже не повернеш,
Цього року воно відійшло.
Ну, скажи мені вже не уперше,
Чому знову у зморшках тепло?

Чом іскринки в очах потьмяніли,
І навіщо цей сум, ця журба?
Знаю, впевнена, вірю, […]

На калюжі бульбашки від дощу.
Кожна крапля стверджує: «Знов прийду».
Зажурилось сонечко. День сумний.
Лиш хмаринкам весело – дощ рясний.

Чоботята Юрчик взув і побіг,
Де веселки вперся у землю ріг.
Кольори веселі, ну […]

Стояла я і слухала весну.
(Леся Українка).
Стою собі і слухаю весну.
Милуюсь ніжним співом солов’їним.
Дивлюся на шовковую траву,
Яку покрили діамантові росини.

В траві здрімався коник-стрибунець.
Ще не сюркоче, бо ще скрізь […]

Неокрилена думка ще на дні надій мріє,
Ще нема в серці віри в тепле завтра весни.
Ще сльозинки-пустунки неслухняні й вогкії
Пеленою незримо затуляють світи.

Але там десь далеко вже край неба зоріє.
Заливається […]

Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
[…]

Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.

Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.

Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю.

Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]

Подаруй мені барви яскраві
І троянд хоч мільйон подаруй.
І зізнайся, як гарно у парі
Нам удвох. А тоді помандруй

До веселки у гості й із висі
Зазирни в мою Музу життя.
І по […]

Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів…

11.2002.

Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів.

Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя.

02.2002.