Вишивала мама рушники,
В візерунки душу виливала.
З ними, з рушниками, в невістки
Своїх доньок з дому посилала.

-Вже прийшов ваш час, то йдіть,
Мої доні, зі своєї хати.
Там, де люди відвели, живіть, […]

Падолистом згублюся в дорозі
У твій затишок – прихисток мрій.
У самотності лоні, в тривозі
Помандрую в країну надій.

Кажуть, мрії не мусять здійснитись,
Кажуть, мрії – це зовсім пусте.
…А в безкрайнього неба […]

Знаю: літа уже не повернеш,
Цього року воно відійшло.
Ну, скажи мені вже не уперше,
Чому знову у зморшках тепло?

Чом іскринки в очах потьмяніли,
І навіщо цей сум, ця журба?
Знаю, впевнена, вірю, […]

На калюжі бульбашки від дощу.
Кожна крапля стверджує: «Знов прийду».
Зажурилось сонечко. День сумний.
Лиш хмаринкам весело – дощ рясний.

Чоботята Юрчик взув і побіг,
Де веселки вперся у землю ріг.
Кольори веселі, ну […]

Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів.

Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя.

02.2002.

Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч.

Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]

Поспішай, бо скоро Новоріччя,
Назавжди покинути журбу.
Хай засяє на твоїм обличчі
Щира посмішка. І я з теплом прийду.

31.12.2002.

Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
[…]

Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.

Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.

Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю.

Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]