Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.
Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.
творча мозаїка
Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети.
Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.
Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю.
Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]
Жорстокий світ, цинічний і брудний…
Ні, це не світ, це ми – у ньому люди.
Фальшиво на колінах б’ємось в груди:
«Прости, як митареві, Господи святий…»
23.11.1998.
Я вдячна Богу, бо здорові діти,
Бо Він благословив їх на життя.
Молюсь Йому. Завжди буду молитись
І посилатиму до Нього каяття.
Я вдячна Богу за безмірну щедрість,
За всі плоди, бо їх для […]
Якщо в серці журба і смуток,
А на очі сльози набігли,
Пам’ятаймо: є в Небі Господь,
Він – наш Батько, а ми – Його діти.
Помолімось до Бога з любов’ю,
На коліна упадьмо і […]
Ми змаліли душею. До нас горнеться туга і смуток.
Нас бентежать невдачі і невпинності часу ріка.
Де ж він, де той сівач? Хай візьме свій здобуток
І в родючу землицю вкине зерна Добра.
…Як […]
Що ви зробили з нашим правом вільно
Сміятись, плакать, думати про все?
Навіщо сплюндрували Україну,
Чому народ наш до розколу йде?
Нам не ділитись, а єднатись треба,
В нас Україна рідна – лиш одна, […]
Не вбивай, мене, мамо, в собі,
Бо я хочу на світ подивитись.
Мені Богом призначено жити,
А не вічно страждати в пітьмі.
Народи мене, мамо, на світ,
Охрести мене в храмі святому.
Загостить благодать […]
Чар-сонце
Диво-зілля
Зігріває
Жар-птаха
У небо лине
Перо її
В своїх руках
Тримаю
Хай не відкине
Господь мене
З когорти
Нескорених
Я не згораю
Думки у небо
Високе линуть
А час минає
2.04.2001.
Легко зранити серце чуже.
Та нелегко цей біль пригасити,
Як нелегко у злагоді жити,
Коли кожен доводить своє…
30.03.2004.