ПТАШИНИЙ ШЛЯХ У ВИРІЙ

Каже мати до свого хлоп’яти:
«Подивися, сину, он летять
В вирій разом з мамою і татом
Трійко молоденьких пташенят.

Ця дорога до тепла неблизька,
Ніжки й крильця втомлені болять.
І не знати, чи усім […]

Читати дальше

ЗВЕРТАННЯ

Ти послухай, сину, моє диво,
Як в кущі калини на гіллі
(Я лише тобі секрет відкрию)
Пісеньку співають солов’ї.

Ти приглянься, сину, моє диво,
Онде сонце променем ясним
Землю, росами покриту, обігріло,
День розквітнув […]

Читати дальше

МАМІ

Додому перебігла через поле…
Матуся вишиванки розгляда.
Квітки на полотні сплелися з болем:
Червоне – то любов, а чорне – то журба…

Зимові дні короткі, ніби спалах.
Така й життєва радість нетривка.
…Горить у […]

Читати дальше

Я ЗНОВУ ВДОМА

Я знову вдома. Пахне материнка.
Горить вогнем малина на стеблі.
Порічка пломеніє, мов жаринка,
І яблука всміхаються мені.

Я знову вдома. Голубіє небо,
І трави манять. Світ увесь розцвів!
Біжу до ясена, котрий (приємно […]

Читати дальше

ПРИГОРНУСЯ

Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену.

Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]

Читати дальше

Поясни мені знов, поясни

Поясни мені знов, поясни,
Чому в серці твоєму сніги.
Я ж бо мрію про спіле літо,
І про трави зелені, й про квіти.

Я до квітів по тернах іду,
Бо безпечного шляху немає.
Вкотре […]

Читати дальше

ДО РОДИНИ

Я знов додому, до матусі хочу,
До тата сивого, немов осінній ранок.
Там котики спросоння щось муркочуть,
І вікнами сміється рідний ганок.

Я б – знов додому, до своєї хати,
Що тоне у густім […]

Читати дальше

Лиху всупереч, живу веснами

Лиху всупереч, живу веснами.
Завжди серцем до тебе лину.
Озовися до мене, рідненький,
Відгукнись, мій чарівний сину.

Відімкну твій замок самотності –
Зачарую тебе відкритістю.
Посміхнися зимі і осені.
Прикраси підлітковий вік щирістю.
[…]

Читати дальше

Вишивала мама рушники

Вишивала мама рушники,
В візерунки душу виливала.
З ними, з рушниками, в невістки
Своїх доньок з дому посилала.

-Вже прийшов ваш час, то йдіть,
Мої доні, зі своєї хати.
Там, де люди відвели, живіть, […]

Читати дальше

Падолистом згублюся в дорозі

Падолистом згублюся в дорозі
У твій затишок – прихисток мрій.
У самотності лоні, в тривозі
Помандрую в країну надій.

Кажуть, мрії не мусять здійснитись,
Кажуть, мрії – це зовсім пусте.
…А в безкрайнього неба […]

Читати дальше