Я вдячна Богу, бо здорові діти,
Бо Він благословив їх на життя.
Молюсь Йому. Завжди буду молитись
І посилатиму до Нього каяття.

Я вдячна Богу за безмірну щедрість,
За всі плоди, бо їх для […]

Якщо в серці журба і смуток,
А на очі сльози набігли,
Пам’ятаймо: є в Небі Господь,
Він – наш Батько, а ми – Його діти.

Помолімось до Бога з любов’ю,
На коліна упадьмо і […]

Ми змаліли душею. До нас горнеться туга і смуток.
Нас бентежать невдачі і невпинності часу ріка.
Де ж він, де той сівач? Хай візьме свій здобуток
І в родючу землицю вкине зерна Добра.

…Як […]

Що ви зробили з нашим правом вільно
Сміятись, плакать, думати про все?
Навіщо сплюндрували Україну,
Чому народ наш до розколу йде?

Нам не ділитись, а єднатись треба,
В нас Україна рідна – лиш одна, […]

Не вбивай, мене, мамо, в собі,
Бо я хочу на світ подивитись.
Мені Богом призначено жити,
А не вічно страждати в пітьмі.

Народи мене, мамо, на світ,
Охрести мене в храмі святому.
Загостить благодать […]

Чар-сонце
Диво-зілля
Зігріває
Жар-птаха
У небо лине
Перо її
В своїх руках
Тримаю
Хай не відкине
Господь мене
З когорти
Нескорених
Я не згораю
Думки у небо
Високе линуть
А час минає

2.04.2001.

Легко зранити серце чуже.
Та нелегко цей біль пригасити,
Як нелегко у злагоді жити,
Коли кожен доводить своє…

30.03.2004.

Стою край поля. Як тут не радіти –
Зелені паростки до сонця пнуться ввись!
…Отак людийна. Хоче краще жити,
Але тягар давить її якийсь.

Якісь турботи, клопіт якийсь вічний
Про те, про інше, про […]

В моїй країні знов зима лютує
І стелиться мереживом до ніг.
І знову коле серце, знов малює
В душі моїй пейзажі білий сніг.

Я стрепенуся завтра (та ні, нині!)
І вирвуся з обіймів темноти. […]

Я присягалася собі більш не писати
Про все в житті, що так наш люд болить,
І про цинізм, облудність депутата,
Котрий лиш словом за народ стоїть.

Я присягалася собі більш не писати,
Що в […]