Українонько, спала – наснилось,
Сторононько моя чарівна:
Ясні очі твої засльозились,
А на серці – і сум, і журба.

Сниться: діти тебе розпинають,
Роки в наймах проводять – не дні,
І таланти свої розсипають […]

Молюсь до Бога не заради моди.
Зі смутком в серці за гріхи свої
Йдемо до Нього ми, звичайні люди,
Щоби знайти притулок для душі.

Мандруємо земним тернистим шляхом
Крізь світло радощів і темінь гіркоти, […]

Жорстокий світ, цинічний і брудний…
Ні, це не світ, це ми – у ньому люди.
Фальшиво на колінах б’ємось в груди:
«Прости, як митареві, Господи святий…»

23.11.1998.

Я вдячна Богу, бо здорові діти,
Бо Він благословив їх на життя.
Молюсь Йому. Завжди буду молитись
І посилатиму до Нього каяття.

Я вдячна Богу за безмірну щедрість,
За всі плоди, бо їх для […]

Якщо в серці журба і смуток,
А на очі сльози набігли,
Пам’ятаймо: є в Небі Господь,
Він – наш Батько, а ми – Його діти.

Помолімось до Бога з любов’ю,
На коліна упадьмо і […]

Ми змаліли душею. До нас горнеться туга і смуток.
Нас бентежать невдачі і невпинності часу ріка.
Де ж він, де той сівач? Хай візьме свій здобуток
І в родючу землицю вкине зерна Добра.

…Як […]

Що ви зробили з нашим правом вільно
Сміятись, плакать, думати про все?
Навіщо сплюндрували Україну,
Чому народ наш до розколу йде?

Нам не ділитись, а єднатись треба,
В нас Україна рідна – лиш одна, […]

…Наперекір усяким пересудам
Я розкажу вам про своє село,
Про те, як тут живеться людям,

У цім раю. Воно б могло
Ген простягнутися лісами й далі,
А ще – ставками блиснути за край,
Де […]

До 520-річчя села Черниця
В древньому селі Черниці
Більше п’яти сотень літ
Добра доленька іскриться
І дарує Бог утіх.
І хоч осінь сумно журить
Дощові холодні дні,
Та на серці – не похмуро
І калина […]

Стою край поля. Як тут не радіти –
Зелені паростки до сонця пнуться ввись!
…Отак людийна. Хоче краще жити,
Але тягар давить її якийсь.

Якісь турботи, клопіт якийсь вічний
Про те, про інше, про […]