Життя Ольжине не зупинилося – воно равликом заповзло в нудну тісноту постільного режиму і там мовчки й насліпо мучиться-страждає… А думки – як надокучливі ґедзі: повертають спогадами в минуле. Тоді вона сизою горлицею побивалася в […]
Категорія: Життєві замальовки
„Дайте на хліб…”
Гомонів-вирував ринок. Легенький вітер лоскотав у носі шашличним димом, розносилися довкола духмяні пахощі свіжоспечених калачів… Старенька бабуся, придбавши трохи фруктів, олію, хліб, повільно вийшла із головної брами. Раптом:
«Будь ласка, дайте на хліб!» – заволало […]
Тихе полювання
Ну, хто каже цим хлопчакам так метушитися? Звиваються, як джмелі, штовхаються… І, звісно ж, падають. А недавно дощ пройшов. То трава мокра, аж виблискує під косими сонячними променями, що ледь пробиваються поміж каштанове гілля. Так […]
І серце зігріли квіти
Ранкова випадкова зустріч із сином стала для Дем’яна справжньою радістю і увесь день додавала гарного настрою. І робота в його руках горіла, і на обличчі розпрасувалися похмурі зморшки. Думки чи не вперше за останній час, […]
Кожному своє?..
Гаряче літечко – пора відпочинку. Так завжди говорить бабуся Олена. Тільки-но внученьки переступлять поріг, вона одразу ж нагадує їм, що міські діти приїхали в село не траву косити. Та й син її торохкотить невпинно, мовляв, […]
Старість
Пронизливий вітровій промчав повз старого Дмитра із лунким свистом. Покрутивши опалим листом, підняв його високо вгору й поніс геть… „Бач, як розтанцювався”, – не перестає дивуватися дідусь могутності природної сили. Та й сам колись був […]
СВЕКРУХА
Не видно ні зір, ні місяця – їх закрили кошлаті хмари. Вогким туманом повіяло з-над річки. Зоряна зіщулилася від холоду і мерщій – назад у хату. «Треба тепло вдягнутися на роботу, – подумала, – щоб […]
Повернімо собі доброту
Три дороги розходяться поблизу Михайликової яблуньки. Татко посадив у саду деревину синові в перший день його народження – щоб не тільки на радість росла, а й користь приносила, збагачуючи сина вітамінами плодів соковитих, смачних. На […]
А за вікном чорнів вечір…
Цю мрію Орися леліяла довгих дев’ять місяців. Любовно виношувала свою крихітку під серцем, подумки пестячи її найтеплішими словами. І оте її ще не народжене щастячко в уяві вже озивалося першим словом „ма-ма”… Ніжно-рожеві щічки, малинові […]
САМОТИНА
Тихо жебонить струмок неподалік від Петрових грядок. І берізка дрімотно задивилася на засинаюче довкілля. Усе налаштовано на холоди, очікує на зиму. Усе вмовкло…
Петро перекопує свої грядки, раз-по-раз перепочиваючи – літа не ті. Життя спливає, […]